70-річна Алла понад місяць жила у прифронтовому селі Новокриворіжжя, яке перебувало під постійними обстрілами російської армії. Зрештою волонтери евакуювали її до Новокалинівка. Разом із собою жінка вивезла 14 котів, сім собак, а також понад два десятки качок і курей.
Пані Алла розповідає, що щоденні обстріли стали звичною реальністю. Вибухи руйнували будинки поруч, а під час повітряних атак вона змушена була ховатися в посадці або балці.
“Я боялася. Сумку беру і йду в посадку, коли чую, що “шахед”. Деколи й не встигала… Я в балку сховалася. Прилягла, а воно як гахнуло. Я й п’яти хвилин на кладовище не змогла побути…”.
Жінка зізналася, що залишалася у селі сама понад місяць – без сусідів і рідних. За її словами, навіть близькі люди виїжджали, не попередивши.
“Я плакала. Цілий місяць плакала… Думаю: “Ну як так? Поїхати і не сказати нічого”. Місяць і тиждень я так сама пробула. А далі не змогла…”.
Алла пережила важкі втрати: спершу помер чоловік, згодом – старший син від хвороби. Молодший син, який працював рятувальником у Добропілля, загинув унаслідок ракетного удару.
“Ракетами вдарили по Добропіллю, а він вийшов покурити якраз, і біля його машини касети розірвалися.”.
