Психологія воєнного часу

Психологія воєнного часу

Психологія воєнного часу

Почуття провини ?

Війна проходить не лише на лінії фронту. Війна всередині кожного: на лінії фронту - війна фізична, поза ним - психологічна. Це недругорядне питання, настрої людей настільки ж важливі, як і техніка.

Під час ейфорії ми відчули єднання, ніби ми стали одним єдиним організмом, одним тілом, кожен став іншому близьким родичем, так відбувається, коли емоції синхронізуються. Тоді сили мобілізується. Однак синхронізуватись можуть і негативні емоції.

Психологічна війна - це атака на ідентичність кожного, на базові питання:

 ✅ хто я?

 ✅ яка моя функція?

 ✅ яке моє місце, у всьому, що коїться?

 ✅ що я маю робити?

У військових з цими питаннями проблем нема, там все чітко, а у цивільних питання ідентичності під ударом.

Саме ця неможливість знайти своє місце, почуття постійної провини, що не роблю достатньо, яку відчувають багато українців - це психологічна атака на ідентичність. 

Провину відчувають усі, хто не відчуває безпосередній страх.

На фронті страшно, і там нема місця провини. В тилу деморалізує провина. Якщо психіку бійця захоплює страх - він заклякає на місці. Якщо в тилу психіку людей захоплює провина - людина перестає нормально працювати.

‼️Важливо не дозволяти провині заморожувати себе в бездіяльності. Так, не всі зараз в лавах ЗСУ, але ми та ЗСУ - це одне єдине тіло. Не дозволяйте собі та іншим переконувати, що ваші дії тут неважливі.

Зараз немає неважливої роботи, немає неважливих людей. Кожен може докласти по крихті, і ми переможемо.

?Допомагати один одному онлайн, поширювати інформацію - дуже важливо.

?Тримати зв'язок, м'яко переконувати, жартувати, підбадьорювати - дуже важливо.

?Берегти себе і турбуватися про своє виживання - неймовірно важливо.

?Варити каву, дякувати, малювати меми - усе важливо.

Найкращий засіб від атаки на ідентичність:

 ✅ чітко знати свої сильні сторони та визначити свій сектор оборони. 

 ✅ не намагатися тягнути все. Визначитись і робити щось одне. Робити це добре.

Кожен зараз є важливою клітинкою в єдиному тілі. Кожен має свою функцію. Кожен має її знати та виконувати.

Навіть якщо сили фізичні та психічні почнуть зникати, прокинуться перші негативні емоції відчаю та страху. Це нормально, треба дозволити їм бути, але не вірити на 100% і тримати свій сектор оборони!

Слава Україні! Разом переможемо!

Психологія війна Україна вина
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции