Штрафи за маски і "вуличні ангели": українка розповіла, як Китай переживає епідемію коронавірусу

Якщо попросити в аптеці щось від температури - викликають поліцію

Українка Світлана Дзюма, родом з Кременця Тернопільської області, більше шести років живе в Китаї, який зараз охоплений коронавірусом. Як китайці переживають епідемію, які основні зміни відбулися в країні після виявлення COVID-19, що лякає найбільше і про особливості життя на карантині – Світлана розповіла в інтерв'ю сайту "Сьогодні", а також поділилася екслюзивним відео.

- Розкажіть, як давно ви живете в Китаї та чому переїхали?

- У Китаї я живу шість років. Працювала раніше в Кореї, танцювала в балеті. Мені запропонували на півроку приїхати до Китаю. Я прилетіла та відразу ж познайомилася зі своїм чоловіком. Ось так і живу в місті Вейфан, провінція Шаньдун, до цього часу.

- Як змінилося життя в країні та у вашому місті після виявлення коронавірусу?

- Люди реагували набагато спокійніше, ніж у нас (в Україні, – Ред). Коли в Піднебесній почалася епідемія, це як раз був Китайський Новий рік, найбільше скупчення людей. Саме в розпал святкування сказали, що потрібно дотримуватися карантину. Ми знаходимося досить далеко від самого епіцентру епідемії, від Уханя приблизно в 1000 кілометрах. Але карантин запроваджувався відразу і скрізь. Закрилися всі магазини. Були відкриті тільки супермаркети, і то на кілька годин. Наприклад, з 9 ранку до 2 годин дня. Працювали звичайно аптеки, а все інше було зачинене.

- Чи є зараз вільний доступ до продуктів, їх достатньо у магазинах?

- Достатньо. І вистачало від самого початку карантину. Жодних проблем взагалі в цьому не було. Таке було в самому місті Ухань, там поставляли продукти людям прямо до під'їздів. Жителі виходили і просто брали ці продукти.

00:00:00 / 00:00:00

- Чи є в аптеках медичні маски та інші предмети захисту?

- Коли почалася епідемія, в деяких аптеках в два рази підвищили ціни на маски. Коли про це дізналися влада, аптеки оштрафували на 10 тисяч юанів (близько 37 тисяч гривень, – Ред.) Проблем з масками як таких немає, тому що була гуманітарна допомога з інших країн, зокрема, з Кореї і Японії. Буквально вчора я ходила з дітьми в магазин, і мені на подарунок дали п'ять масок.

- Що робить місцева влада, щоб не допустити поширення інфекції? Дає якісь рекомендації?

- Дали кілька порад, яких необхідно дотримуватися. Це миття рук, вологе прибирання в будинку, чхати, прикриваючись, носити маски, промивати і дезінфікувати все, якщо приходиш з вулиці. Наприклад, якщо мій чоловік приходить з вулиці, ми його дезінфікуємо. Нам на людину видається по одній упаковці аптечного спирту на тиждень, видається під розпис. Оскільки обмежений доступ до цього. Також рекомендують не спілкуватися з незнайомими і дотримуватися певної дистанції. Прикладом, коли я заходжу в ліфт, то незнайомі мені люди вже чекають наступного.

- У вас є знайомі, які інфікувалися?

- Інфікованих знайомих немає. У нашому місті живуть 8,5 мільйона чоловік, і за весь період епідемії було всього 44 випадки зараження, на сьогодні всі вилікувані. У нас уже 20 днів поспіль немає абсолютно жодного нового випадку інфікування коронавірусом.

- Що взагалі говорять про коронавірус? Епідемія піде на спад?

- Так, звичайно. За вчора (10 березня, – Ред.) померли лише 17 людей, і це вже великий результат. Раніше щодня коронавірус забирав життя 150-200 осіб.

- Як поводяться люди, чи була паніка?

- Паніка була в інших країнах, коли виявили вірус. Я взагалі такого не пам'ятаю. Не було жодного дня, щоб боялася чогось. Так, в перший день моя мама подзвонила і почала плакати і говорити, що у нас (в Китаї, – Ред.) твориться. Мене це спантеличило, я злякалася, подумала, що ж така паніка, а у нас все настільки спокійно проходить. Не відчувалося як такої паніки.

- Яка зараз ситуація на вулицях міста? Люди гуляють?

- Я вже два дні як почала виходити на вулицю. У нас квартал був дійсно закритим, стояла охорона. Випускали тільки в певний час, щоб сходити в супермаркет раз в три дні. Тому я з дітьми була змушена сидіти вдома, а зараз ми вже виходимо і гуляємо. Інші також виходять і ходять, правда з сім'ями, а не з друзями або знайомими. Кілька людей я бачила взагалі без масок. Раніше під час карантину, якщо виходиш без маски, можна було отримати штраф, або й сісти на кілька днів за порушення закону.

00:00:00 / 00:00:00

- Чи не виникало думки повернутися в Україну і перечекати там епідемію?

- Мене чоловік дуже хотів відправити в Україну, коли загострилася ця епідемія. Коли дійсно зайшла мова про евакуацію людей з Уханя, наше посольство України почало надсилати повідомлення, щоб кожен українець написав свою адресу, номер телефону. У кожного вони запитували, чи хоче він евакуюватися. Це не було проблемою. Хто хотів полетіти, той і летів. Ми звичайно відмовилися, тому що двоє дітей. Вони також китайці, і для них потрібно робити візу в Україну. Їх би ніхто просто так не випустив. Тим більше, ми не знали, як зустрінуть наших. Але все одно якісь побоювання були, тому що дуже багато негативних коментарів. На деякі з моїх постів писали, що краще не летіть, нехай там мруть ті китайці, їх там і так багато. Ми вже розуміли, яка могла би бути реакція. Тому ми відразу сказали, що нікуди не летимо.

- Що ви думаєте про ситуацію, яка склалася в Україні, коли в Нові Санжари привезли евакуйованих з Китаю?

- Я дивилася пряму трансляцію. Чоловікові говорила, трошки плакала. Було шкода цих людей.

- Як взагалі змінилося життя в Китаї після виявлення коронавірусу?

- Зараз ні в одній аптеці можна купити жарознижуючі. Якщо ти питаєш, чи є щось від температури, моментально записують твій номер телефону, викликають на місце поліцію. Щоб вони приїхали і змусили людини перевіритися, чи немає у нього будь-якого вірусу і для чого раптом знадобилося жарознижуюче. Зараз у всіх аптеках заборонили їх продавати. На вулицях працюють спеціальні прибиральники. Вони дезінфікують все в білих костюмах. Їх навіть прозвали "вуличними ангелами". Дуже якось тепло ставляться до них. Китайці сильні духом і підтримують один одного.

00:00:00 / 00:00:00

- Що вас найбільше лякає або здається незвичним в умовах епідемії?

- Найбільша незручність – це те, що у мене двоє маленьких дітей, і мені нічим їх зайняти вдома. І кожен день вони запитують, коли ми підемо на вулицю. Зараз всі на карантині, і діти навчаються в онлайн-режимі.

ОФІЦІЙНА СТАТИСТИКА

Також Світлана поділилася з сайтом "Сьогодні" офіційною статистикою щодо коронавірусу. Так, за станом на вечір 11 березня, в Китаї налічувалося 16149 інфікованих, 86 "підозрюваних", 4492 людини перебували в тяжкому стані.

Загалом від початку епідемії, згідно з інформацією китайської влади, було діагностовано 80969 випадків інфікування коронавірусом, 3162 особи померли, 61668 – одужали.

А тим часом в Україні Кабінет міністрів запровадив загальнонаціональний карантин. Він запроваджений на три тижні, з 12 березня, і триватиме до 3 квітня.

Детальніше читайте у матеріалі: Коронавірус в Україні: що відомо про хворого і як не заразитися.

00:00:00 / 00:00:00
Китай коронавірус маски
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции

Комментарии