Кандидати в президенти США: хто більше любить Україну

Чого очікувати нашій країні після перемоги одного з трійки претендентів, що залишилися на крісло в Білому домі

"Супервівторок" в США розставив крапки над "і" в президентських перегонах. Від Республіканської партії в президенти Сполучених Штатів піде чинний глава держави Дональд Трамп – в цьому не було сумнівів ще до початку офіційного старту виборчої кампанії. Праймеріз в 14 штатах, що відбулися 3 березня, визначили фіналістів в Демократичній партії. За підсумками "супервівторка" першим в перегонах йде ексвіцепрезидент Джо Байден. Конкуренцію йому складе Берні Сандерс, який ще тиждень тому розглядався як найвірогідніший кандидат від Демпартії.

Хтось один з цієї трійки 20 січня 2021 року очолить Сполучені Штати Америки. Сьогодні США залишаються одним з головних союзників України на Заході, і національні інтереси нашої країни диктують, щоб вони такими і залишилися. З огляду на специфіку устрою держвлади США, при якій глава держави має вкрай сильний вплив на міжнародну політику держави, для нас важливо, як може змінитися політика Вашингтона при перемозі того чи іншого кандидата. Сайт "Сьогодні" спробував розібратися в цьому за допомогою наших експертів.

Дональд Трамп

Дональд Трамп / Фото: instagram.com/realdonaldtrump

Трамп: змін не передбачається

Ставлення чинного президента США до України, Росії, російської агресії інтуїтивно зрозуміло. Його ми спостерігали в останні чотири роки, склали приблизне уявлення про погляди господаря Білого дому. Мабуть, найкраще позицію Трампа характеризують його ж слова, сказані нещодавно на одній з пресконференцій. "Я б хотів, щоб вони дійшли згоди. Якби вони... порозумілися один з одним, то це було б чудово для всього світу", – сказав Дональд Трамп.

Передусім це було б "добре" для самого Трампа, якому складні відносини з Росією і "українська проблема" дісталися в спадок від його попередника. Причому далеко не в найбажаніший спадок.

"Представники Республіканської партії, зокрема, і Трамп, завжди вважалася таким консервативнішим крилом американської політики. І, по ідеї, після його перемоги над демократом Гілларі Клінтон, варто було очікувати активнішої допомоги Україні, в тому числі військової допомоги, активнішого тиску на Росію. Але, як ми бачимо, цього не сталося. Точніше, сталося, скоріше, всупереч бажанню Трампа, ніж завдяки. Тому, думаю, в разі перемоги чинного президента ні його риторика, ні його політика стосовно України, Росії, українсько-російського конфлікту не зміняться", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Максим Джигун.

В принципі, на позицію Трампа по відношенню до України впливала ціла низка факторів. По-перше, спочатку американського президента, який симпатизує Путіну, обтяжувала необхідність розв'язувати проблему, що її не він створив. По-друге, знову-таки, спочатку Трамп, говоритимемо прямо, вважав відносини з Росією важливішими і вигіднішими для США, ніж з Україною. Бізнесмен до мозку кісток, він насамперед прораховував вигоди, в тому числі фінансові, які могли отримати США від "дружби" з тією чи іншою державою. І Україна тут, звісно, ніяк не могла конкурувати з Росією.

Хто знає: якби не вибухнув ще до інавгурації Трампа скандал з "російським втручанням" у вибори 2016 року, якби не сформувалася в середовищі самих республіканців серйозна партія "друзів України" на чолі з сенатором Маккейном, може бути, Трамп з Путіним розв'язали б "українське питання" ще в ході своєї першої зустрічі.

Однак звинувачення в зв'язках з Москвою, скандал з російським втручанням у вибори, тиск демократів і республіканців стали для Трампа факторами, що змусили вести обережнішу політику по відношенню до Росії. І надавати активнішу підтримку Україні. Образно кажучи, щоб продемонструвати, що він не "проросійський" політик, Трампу необхідно було стати "проукраїнським".

"Ставлення до України у Трампа неоднозначне і суперечливе з різних причин. Проте, саме при Трампі ми отримали "Джавеліни", іншу зброю. Республіканці і Трамп зайняли послідовнішу і рішучішу позицію щодо постачання озброєнь, чого не було при Обамі", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Володимир Фесенко.

Втім, до виборів 2020 року політичний контекст значно змінився. Як з'ясувалося, Україна все ж має дещо, що може зацікавити Трампа. Але, запропонувавши це "дещо" американському президенту зараз, коли підсумок майбутніх виборів не беззаперечний, Україна сильно б ризикувала.

"У разі подальших успіхів Байдена на наступних праймеріз не можна виключати посилення тиску Джуліані (адвоката Дональда Трампа. – Авт.) на українську владу з вимогою проведення слідства щодо діяльності протеже демократів в Україні. Однак з точки зору національних інтересів України вигідно зайняти максимально нейтральну позицію щодо кандидатів від Демократичної та Республіканської партій, щоб відверті симпатії або антипатії знову не принесли небажаних сюрпризів, як в листопаді 2016 року. Чотири роки президентства Трампа на практиці, а не на словах, показали, що він далеко не найгірший президент США, з точки зору інтересів України. При ньому були збільшені розміри військової допомоги, ми отримали "Джавеліни", морські патрульні катери і так далі", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов.

Джо Байден

Джо Байден / Фото: Getty Images

Байден: найкращий варіант

Ексвіцепрезидент США, чия тріумфальна перемога на праймеріз 3 березня стала в певному роді сенсацією, практично одноголосно визнаний експертами "Сьогодні" "найкращим другом України" з трійки реальних претендентів на крісло, які залишилися .

"Якщо говорити про кандидатів від Демпартії, то для України "найвигіднішим" був би Джо Байден. На другому місці міг би бути Майк Блумберг – звичайно, якщо б він залишився в гонці. Найменш вигідною для України стала б перемога Берні Сандерса", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" голова громадської організації "Асоціація політичних наук" Дмитро Сінченко.

Експерт акцентує, що Байден найкраще знає Україну і спочатку в адміністрації Обами займав найпослідовнішу і найтвердішу позицію щодо підтримки нашої країни. У тому числі виступаючи за надання Україні зброї (що не було в підсумку підтримано Обамою).

"З самого початку російсько-української війни він наполягав на підтримці України, зокрема, наданням нам летальної зброї. Тому від Джо Байдена можна очікувати посилення підтримки України, в тому числі – поставками зброї, посилення антиросійських санкцій та інших способів тиску на агресора", – говорить Дмитро Сінченко.

Такої ж думки дотримується і Володимир Фесенко.

"Звичайно, Байден з усіх кандидатів найбільше проявляє симпатії до України. Коли він був віцепрезидентом, регулярно бував в Україні, публічно підтримував нашу країну в конфлікті з Росією. Деякі експерти навіть називають його "проукраїнським кандидатом". Це, звичайно, перебільшення, але, тим не менш, в цьому плані він більшою мірою прийнятний для нашої країни. На жаль, з Байденом пов'язані і скандали, від яких Україна, нехай побічно, але постраждала", – каже політолог.

Але справа якраз в тому, що скандали не тільки вдарили по Україні. Але і, знову-таки, змінили контекст, в логіці якого змушений буде діяти президент Байден (в разі, звичайно, його обрання).

За великим рахунком, Байден опиниться в ситуації, схожою з тією, в якій через скандал з "російським втручанням" опинився Трамп. Тільки в дзеркальній.

"Джо Байден, який завжди залишався другом України, мабуть, був би "найвигіднішим" для України варіантом. Але з іншого боку, є проблема. Зараз контекст словосполучення "Байден-Україна" відрізняється від контексту, який був 2013-2016 років. Скандал навколо сина Байдена сфокусував увагу на цьому аспекті. І в подальшому цей контекст, на жаль, може домінувати. Простіше кажучи, Байден змушений буде бути вкрай обережним у своїх висловлюваннях, діях по відношенню до України. Оскільки це відразу викликало б підозри, принаймні у частини американського суспільства, в якийсь його зацікавленості. Тобто Байден за своїми настроями, поглядам, прагненням був би набагато "проукраїнськішим" президентом США, ніж Трамп або Сандерс. Але що стосується дій – питання. Повторюю, він змушений буде бути значно обережнішим, щоб не давати приводу опонентам використовувати підтримку його адміністрацією України в політичних цілях – проти себе і партії", – говорить Максим Джигун.

Зрозуміло, ставлення Байдена – якщо не до України в цілому, то до окремих українських політиків – зміниться, якщо Україна під натиском адміністрації Трампа все ж дасть хід "справі "Бурісми". Незалежно від того, як просуватиметься справа, чи вплине вона на хід кампанії, "осад залишиться". І в разі перемоги Байдена він напевно зробить висновки. Втім, зробить висновки і Трамп – якщо українська сторона відповість черговою категоричною відмовою. Таким чином, після перемоги Байдена в праймеріз Україна опинилася в незавидному положенні, по суті, між "молотом і ковадлом", і чим ближче до виборів, тим ситуація буде для Києва гірше.

"Для нас найкомфортніший сценарій – збереження двопартійної підтримки України. І до абсолютно некомфортних результатів призведе публічна підтримка українською владою того чи іншого кандидата, прояв симпатій до конкретної партії", – зазначає Володимир Фесенко.

Берні Сандерс

Берні Сандерс / Фото: Flickr

Сандерс: є великі сумніви

Нарешті, третій кандидат, який серйозно претендує на перемогу, – сенатор від Вермонта Берні Сандерс. Сандерс, який дотримується лівих поглядів, не є членом Демпартії, проте голосує синхронно з демократами (в тому числі підтримуючи санкції проти Росії). І балотується від Демпартії – чого американські закони не забороняють. На виборах 2016 року Сандерс ледь не здолав на праймеріз Гілларі Клінтон.

"Щодо Берні Сандерса є досить великі сумніви. Існують підозри, що саме на цього кандидата зробила ставку Росія. Тому в разі його перемоги можна очікувати поступового ослаблення тиску на Росію з боку США і потепління відносин межу цими країнами", – зазначає Дмитро Сінченко.

Подібну думку висловив в коментарі сайту "Сьогодні" і Максим Джигун, який зазначив, що ліві погляди Сандерса "Свідомо чи підсвідомо змушують його загравати з Російською Федерацією, хоча за його риторикою цього і не скажеш".

Втім, не тільки риторика, але і дії Сандерса не демонструють його особливих симпатій до Росії в цілому і Володимира Путіна зокрема. Так, наприклад, він свого часу підтримав санкційну політику Обами після анексії Криму. "Весь світ повинен протистояти Путіну. Ми повинні мати справу з санкціями", – зазначив тоді Сандерс.

Щоправда, 2017-го Сандерс проголосував проти законопроєкту, який наклав би нові санкції на Іран і Росію. Але, як пояснив сенатор в спеціальній заяві, зробив він це лише тому, що не хотів підтримувати антиіранські санкції, які йшли в "пакеті" з антиросійськими. "Я рішуче підтримую санкції щодо Росії, включені до цього законопроєкту. Неприпустимо, щоб Росія втручалася в наші вибори тут, в Сполучених Штатах, або де б то не було в усьому світі" , – зазначив Сандерс.

Втім, побоювання експертів, що президент Сандерс приділятиме "українському питанню" набагато менше уваги, цілком обгрунтовані. Хоча б тому, що Сандерс в цілому є прихильником політики "невтручання". У цьому плані його погляди більше схожі з поглядами Дональда Трампа, який також вважає, що США затратно і не вигідно захищати національні інтереси там, де цих інтересів, на його погляд, немає.

"Проте в системі стримувань і противаг, яка за багато років вибудувана в США, ніхто на посаді президента не здатний проводити власну, особисту політику на міжнародному рівні. Радикальні пропозиції президента завжди будуть врівноважені Конгресом, судами, врешті-решт, громадською думкою. Тому, за великим рахунком, хоча президент США в цій державі і є провідником міжнародної політики №1, він змушений рахуватися з іншими, не схожими на його, поглядами. Змушений рахуватися з громадською думкою, яка формують, в тому числі, засоби масової інформації. І, звичайно, з національними інтересами США. Тому хто б там що не симпатизував Росії, це якогось глобального впливу на американську політику не зробить", – зазначає Максим Джигун.

Нагадаємо, що результати перших праймеріз в США нещодавно розбирали у випуску "Реальної політики з Євгеном Кисельовим":

США Україна президент
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции

Комментарии