В Україні хочуть скорочувати кількість університетів: навіщо і що з цього вийде

Думка про те, що в Україні занадто багато університетів, звучала вже не раз. Ось і новий міністр освіти і науки Ганна Новосад в своїх інтерв'ю наголошує, що кількість вищих навчальних закладів в країні потрібно скорочувати. Сайт "Сьогодні" розбирався, чи дійсно в Україні так багато університетів і як можна вирішити цю проблему.

Чи багато вузів в Україні?

Розмови про скорочення кількості університетів в країні йдуть давно. Так, наприклад, у 2014 році тодішній міністр освіти Сергій Квіт відзначав, що кількість вузів потрібно зменшувати. Наступні глави відомства також виступали за реформування системи вищої освіти. Лілія Гриневич (міністр в 2016-2019 рр.) згадувала, що кількість університетів залишилася в країні на рівні 20-річної давності, а ось число студентів зменшилося майже вдвічі .

На початок 2019 року в реєстрі установ вищої освіти було зареєстровано 1388 закладів, але це загальна цифра, до якої входять як приватні, так і державні вузи, а також академії, технікуми, коледжі тощо. У Держстаті повідомляють, що саме університетів, академій та інститутів в країні налічується 282, навчається там 1,3 млн студентів; в свою чергу, технікумів, коледжів та училищ в Україні 370.

Дані Держстату.

У країнах Європи такої кількості вузів немає, але варто пам'ятати: поняття про те, що вважати вищим навчальним закладом, в Україні і в інших країнах злегка відрізняються. Проте у Франції, наприклад, налічується 80 університетів, в Італії – 89, в Німеччині – 250 . А Україна, згідно з різними рейтингами, стабільно входить в топ-20 країн з найбільшою кількістю вузів.

Єгор Стадний, колишній директор CEDOS, а нині заступник міністра освіти, на своїй сторінці в Facebook ще влітку писав, що в 200 найбільших навчальних закладах країни навчається понад 70% студентів.

"241 заклад не має жодного студента, який би там зараз навчався. 117 закладів мають до сотні студентів. 810 закладів мають до 500 студентів. В принципі, якщо завтра зникнуть ці порожні 241, можна буде зробити гучну новину – за один день кількість вузів в Україні скоротилася на 18%. Але це жодним чином не вплине на ситуацію. І найголовніше – це позбавлене сенсу. Заклад може бути прекрасним, навіть якщо там 100 студентів, і дуже посереднім, навіть якщо там 10 тис. студентів", – писав Стадний.

Чи варто скорочувати кількість вузів у країні і як це робити

Ми поспілкувалися з експертами і розпитали їх, чи дійсно варто скорочувати кількість університетів у країні і як це зробити цивілізованим і дієвим способом. Людмила Филипович, доктор філософських наук, професор, завідуюча відділом філософії та історії релігії Інституту філософії ім. Сковороди НАНУ в коментарі сайту "Сегодня" відзначила, що вона за скорочення університетів в Україні, але тільки за результатами об'єктивної зовнішньої оцінки.

Вона додає, що також такі університети створювалися через нединамічність і негнучкість найстаріших університетів саме в контексті нових спеціальностей, нових методик, молодих викладачів. Адже ні для кого не секрет, що в старих університетах люди часом працюють по 50 років, заважаючи природний кругообіг кадрів вищої школи.

Вона підкреслила, що потрібно міняти умови праці, тому що викладач не може за рік якісно виконати навантаження в 1000 годин і отримувати за це 7-10 тис. грн.

А ось Алла Бойко, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, впевнена, що ефективність влади вимірюється кількістю університетів і якістю університетської освіти. Хоч реформи і потрібні, але вони не можуть передбачати скорочення кількості вчителів, викладачів вищої школи та закриття вищих навчальних закладів.

Професор КНУ додає, що ті спеціальності у вузах, які не користуються попитом на ринку, потрібно модернізувати, зробивши акцент на отриманні практичних знань і навичок, які будуть необхідні в роботі, але в той же час рішення закривати університети Алла Бойко вважає абсурдним і ризикованим.

Микола Скиба, експерт з питань освіти Українського інституту майбутнього, зазначає, що в Україні справді надлишок університетів, в тому числі через те, що в 90-х багато технікумів і училищ ставали університетами, відкривалися філії і т.д. Сьогодні ж багато хто з них просто не можуть набрати студентів, а якість освіти там залишає бажати кращого.

Скиба додає, що потрібна нова концепція і план дій. Багато що залежить від учасників процесу, тому що просто ламати систему через коліно – не найкращий варіант, все закінчиться протестами. За словами Скиби, однією з моделей може бути наступна: університет добровільно об'єднується з іншим університетом, бренд більш популярного вузу поширюється на менш значущий.