В Україні можуть подорожчати всі батарейки, мобільні телефони та електроніка

На думку економістів, акумулятори зростуть в ціні на 3-5%

В Україні гряде можливе подорожчання батарейок і електроніки, яка працює на акумуляторах. Потенційно може йтися про мобільні телефони і інші гаджети, дрібну побутову техніку, сотні найменувань інструменту. Буде воно істотним чи навпаки, ледве помітним – окреме питання.

У Верховній Раді днями був зареєстрований законопроект, який передбачає нові норми утилізації батарейок. Важливий плюс такої ініціативи – виробники батарейок і акумуляторів, які імпортують свій товар до нас, вперше в історії України будуть зобов'язані організовувати збір і відправку використаної продукції на переробку за кордон. Як відомо, небезпека будь-який з батарейок в тому, що при розкладанні вона забруднює 16-20 кв. м. землі і близько 400 літрів води. З "витеклої" батарейки до навколишнього середовища потрапляють свинець, кадмій, ртуть і багато інших небезпечних речовин.

Як ми з'ясували, якщо законопроект буде прийнятий, то набуде чинності лише через рік. За оцінками експертів, шанси у нього досить високі – серед його ініціаторів чимало нардепів з провладної партії. У розумінні авторів законопроекту, система повинна працювати так: в багатолюдних місцях міст за рахунок виробників будуть розміщені скриньки для збору батарей. Коли ємності заповняться, то також за рахунок виробника батарейок вміст відправлять за кордон на переробку, оскільки в Україні таких підприємств немає. До сіл і невеликих містечок час від часу приїжджатимуть автомобілі, які заберуть використану продукцію. Якщо такий закон ухвалять, то ініціатива стане першою в країні, коли централізовано, в масштабах всієї держави, батарейки збиратимуть і вивозитимуть на переробку. Втім, витрати на логістику, транспорт, ящики, на проведення інформаційних кампаній виробники захочуть окупити і, очевидно, зроблять це за рахунок покупця.

Норми збору

Щороку до Україну ввозять 3250 тонн батарейок і акумуляторів. На переробку збирається менше 1%.

"Норма обов'язкового збору портативних батарей і акумуляторів встановлюється законом, – сказала нам юрист реформи управління відходами Офісу підтримки реформ при Мінекоенерго Тетяна Тевкун. – Як відомо, зараз у нас в країні немає жодного такого заводу. А ось законопроект якраз встановлює чіткі норми того, скільки батарейок повинен зібрати виробник. Його ніхто не змушуватиме відразу збирати всі батарейки, які були випущені на ринок. Наприклад, через 4 роки після того, як закон набуде чинності, норма збору батарейок буде на рівні 10% від ввезеної кількості, через 11 років – 45% на рік. Зроблено це для того, щоб виробники змогли підготуватися до такої відповідальності".

За словами експертів, в законопроекті не йдеться про будь-який податок за ввезення батарейок. Але при цьому фахівці не виключають того, що додаткові витрати змусять виробників підняти ціни і на батарейки, і на електроніку, що працює на акумуляторах.

"Виробники самі визначать ціну для свого товару, – уточнює Тетяна Тевкун. – Вона залежатиме від того, наскільки якісно вони керуватимуть процесом, чи знаходяться потужності з переробки в Україні або за кордоном. Держава не втручається в процес збору в Україні. Вона лише встановлює чіткі і зрозумілі правила".

За словами Тетяни Тевкун, документ передбачає, що ящики для збору батарейок повинні перебувати під дахом:

"Ми пропонуємо встановлювати їх в місцях продажу батарейок, а також в муніципальних пунктах збору відходів, в будь-яких адміністративних приміщеннях. Наприклад, в школах. У маленьких населених пунктах, де не вигідно ставити контейнери для збору, можна збирати за допомогою транспорту, який час від часу приїжджатиме за батарейками".

Наскільки подорожчає

Фахівці вважають, що подорожчання відбудеться, але при цьому не буде значним. За словами Тетяни Тевкун, збільшення ціни можливо через те, що вартість переробки закладається до ціни батарейки. Також компаніям доведеться замислитися ще й тим, щоб провести роз'яснювальні кампанії.

"Якщо і буде подорожчання, то на копійки, – каже Тетяна Тевкун. – Це неоціненно порівняно з тим, яка користь буде зроблена навколишньому середовищу".

А ось економісти стверджують, що після набуття законом чинності, вартість джерел енергії (батарейок і акумуляторів) збільшиться більше, ніж на "копійки", як оцінюють автори законопроекту. Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин роз'яснив нам, що до ціни будь-якого товару за кордоном закладається вартість утилізації, але тільки за умови, що він продається всередині країни. Для такого ж товару, але який йде на експорт, ціна визначається, виходячи з вимог країни-імпортера. Тобто якщо зараз в Україні законом не передбачена утилізація батарейок і акумуляторів, то до відпускної ціни виробник не включить додатковий відсоток витрат на знищення. Тому якщо утилізація стане обов'язковою, то джерела енергії подорожчають помітно.

"Поки закон не ухвалений, складно сказати, наскільки можуть зрости витрати виробників, але оціночно на 3-5% від вартості одиниці продукції, як було у випадку з утилізаційним збором на автомобілі (введений в серпні 2013 року, скасований в квітні 2014 року. – Авт.)", – припускає Пендзин.

Тобто, на думку, експерта, найдешевша "пальчикова" батарейка від невідомого виробника ціною 4-5 грн подорожчає на 15-25 коп., а брендова – на 1-1,2 грн. Набагато більшим буде зростання вартості акумуляторів, передусім для смартфонів, ціна на які стартує від 800 грн (+40 грн/шт. і більше). Очевидно, що у вартості самого гаджета вартістю 3-5 тис. грн таке подорожчання виявиться символічним і навряд чи змінить ціну. А ось в сервісі розцінки на заміну збільшаться істотно під приводом того, що сервіс-центр повинен буде нести витрати на організацію утилізації непридатних акумуляторів.

Президент Украналітцентру Олександр Охріменко не виключає, що використавши утільзбір як привід, продавці батарейок підвищать ціни на 15-20%, мовляв, закупівля подорожчала. Насамперед це торкнеться найходовіших батарейок середнього цінового сегмента (20-30 грн/шт), ціна яких може збільшитися на 2-5 грн/шт.

Плюсів теж маса

Активістка Любов Колосовська, керівник громадського проекту "Батарейки, здавайтеся!", під контролем якої елементи живлення збираються і відправляються на переробку за кордон, каже, що від нововведення можна очікувати чимало плюсів.

"Не йдеться про податок або фіксовану суму. Йдеться про відповідальність виробника збирати і переробляти батарейки, – каже Колосовська. – Логіка проста – компанії отримують прибуток від продажу ресурсу, який шкодить навколишньому середовищу, може впливати на якість продуктів харчування і родючість грунту. Тому, як і в Європі, такі компанії повинні нести відповідальність за утилізацію свого товару після використання. Як вони організовуватимуть збір і відправку на переробку – це їх вибір. Держава повинна контролювати лише якість процесу".

На запитання про те, як проблема зі збором буде вирішена у віддалених селах і невеликих райцентрах, Любов відповідає так:

"Наш досвід говорить про те, що українці – феноменально відповідальна нація. Навіть з далеких сіл і маленьких містечок люди щодня хочуть здати нам батарейки, і цих батарейок буде значно більше, ніж грошей на їх переробку".

За словами активістки, у нас в країні є і колосальна проблема псевдопереробки батарейок. У кращому випадку, батарейки, зібрані псевдоутилізаторами, осідають на невідомих складах.

"Але доходить і до того, ці компанії, які декларують нібито переробку батарейок, насправді їх банально викидають – на полігони, в посадку, навіть в море. Логіка їх роботи проста – беруть гроші як би за переробку, а від батарейок позбавляються", – каже Колосовська.

За даними активістів, в одному тільки Києві за добу на полігони вивозять близько 150 машин сміття. Частина відходів придатна для повторної переробки, але в більшості міст не створені умови для їх сортування. У деяких містах люди почали збирати батарейки в надії, що одного разу вдасться здати їх на переробку.

00:00:00 / 00:00:00