Відкривати продаж землі хочуть поетапно: "за" і "проти" нової моделі ринку

Противники земельної реформи наполягають на неготовності України до таких змін

В Україні обговорюють поетапну модель відкриття ринку сільгоспземлі. Аграрний комітет Верховної Ради розглянув 11 законопроектів про обіг земель, і вибрав саме такий формат. Тепер комітет рекомендує парламенту прийняти проект закону № 2178-10.

Описана в цьому документі модель передбачає, що з 2020 по 2024 рік – на першому етапі роботи ринку – українську землю не зможуть купити компанії з бенефіціарами-іноземцями. Винятком стануть ті іноземні громадяни, які вже працюють на українських полях, орендуючи ріллю не менше трьох років.

Цей депутатський законопроект був зареєстрований як альтернатива урядовому № 2178. Кабмін вніс свій варіант у Раду ще вересні. Документ пропонує з 2020 року відкрити ринок землі і для іноземних компаній з українською реєстрацією.

"За":
гарантії для фермерів і час на підготовку

Запропоновану урядом модель першим розкритикував президент Володимир Зеленський – після зустрічі з українськими фермерами. Виявилося, що аграрії серйозно побоюються дискримінації на початку роботи земельного ринку. Фермери просили дати їм можливість придбати ділянки раніше іноземців.

У підсумку Зеленський на своєму рекордному прес-марафоні заявив, що земля в жодному разі не повинна продаватися іноземцям відразу після запуску ринку. Саме запропонований ним варіант ліг в основу законопроекту № 2178-10.

"Ось це все повинно бути виписано в новому законі або в новій редакції. У нас є проблеми з іноземцями. Якийсь час ми повинні продавати землю тільки українцям. А потім вже, самі фермери так кажуть, коли наші вже купили, коли вже є пільги, можна відкрити ринок для інших – іноземних компаній, які будуть працювати на цій землі. Але це через кілька років, це другий етап. Не врегульоване, власне, таке питання. Зараз є іноземці, які працюють на нашій землі. Вони орендарі. Ви ж не можете сказати: "Ми вашу землю продамо українцям". Потрібно знайти комерційні відносини з цими іноземцями, і все. Кілька питань ми врегулюємо, і тоді суспільство сприйме це (земельну реформу. – Ред.)", – сказав очільник держави.

Як резюмував прем'єр-міністр Олексій Гончарук, підсумкова ініціатива аграрного комітету – це інтегрований законопроект, сформований на базі урядового, але з урахуванням побажань аграріїв з приводу іноземців.

Міністр розвитку економіки Тимофій Милованов зізнався, що в цілому не бачить нічого поганого в купівлі землі іноземцями. Але також вказав на важливі нюанси:

"Ми не хочемо, щоб російські компанії купували землю. Не хочемо, щоб компанії, пов'язані з іншими державами, купували землю. Ми не хочемо, щоб землю, яка має стратегічне значення, купували ті, кого ми не можемо контролювати. Наприклад, землю біля кордону. Але ми також не хочемо, щоб землю купували бандити або корупціонери".

А в асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) в цілому підтримують законопроект, проте попереджають: поетапний ринок – не на руку пайовикам. Зате він в інтересах сільгоспвиробників, які вже працюють в Україні.

"З одного боку, відстрочка доступу іноземцям дасть переваги і пріоритет нашим виробникам, які тут працюють <...> УКАБ підтримує ідею: ті, хто вже тут працює не менше трьох років, зарекомендували себе, мають статус с/г виробника, мають і право купувати землю, як і інші українські фермерські господарства. Тобто навіть якщо партнери іноземці або залучений іноземний капітал, такі компанії повинні мати право нарівні з іншими купувати землю", – сказав експерт із земельних питань УКАБ Роман Граб.

В Асоціації платників податків України називають ще один плюс поетапного впровадження продажу землі. Експерти впевнені, що українські підприємці поки що просто не готові до повноцінного запуску реформи.

"До кінця 2019 року треба прийняти всі закони, які вдосконалять адміністрування податків, а з початку 2020 року провести фундаментальні зміни податкового законодавства, прийняти новий Податковий кодекс, одночасно прийняти Закон про фінансову амністію, згідно з яким капітал на руках повернеться в банківську систему України. Це дасть можливість активно розвиватися українському бізнесу, і тоді вже можна буде впроваджувати ринок землі. Українці будуть в рівних конкурентних умовах, і не будуть ущемлені їх права", – пояснює президент асооціаціі Григол Катамадзе.

"Проти":
юридичні пробіли і ризик махінацій

Не всі стейкхолдери підтримують поетапне відкриття ринку землі, яке пропонує Раді аграрний комітет. Наприклад, Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАС), зазначає: на старті коштувало б систематизувати дані про землю і передати землі за межами населених пунктів в управління сільським, селищним радам або об'єднаним територіальним громадам. Крім того, вкрай важливо забезпечити доступ до кредитування малому і середньому бізнесу.

В ВАС погоджуються, що ринок сільгоспземлі потрібно відкривати в кілька етапів, але, на думку фахівців, це повинна бути інша схема:

"На першому етапі – дозволити купувати землю лише фізособам – до 500 га в одні руки, щоб не створювати монополій і показати, що в Україні може сформуватися сильний середній клас", – пояснює Марчук.

За його словами, тільки через п'ять років можна було б допустити на ринок юридичних осіб, проте виключно з кінцевим власником-українцем і з обмеженням обсягу купівлі землі – не більше 5-10 тис. га одному підприємству.

Марчук також звертає увагу на те, що в законодавстві відсутні запобіжники від концентрації сільгоспугідь:

"Ви – юрособа, ви купили дозволені згідно із законом 200 тис. гектарів землі, я юрособа, і теж купив 200 тис. га землі. Але приходить третя юрособа, купує обидві наших юрособи, і вона вже має у власності 400 тис. га землі. І ніхто її в цьому обмежити не може. Адже на неї обмеження щодо володіння землі не діє – вона не купує землю – вона купує юрособу. В цьому законопроекті від депутатів – така прогалина".

Крім того, на думку голови Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслана Соболя, український ринок землі варто було б спочатку "прокачати" на прикладі орендних відносин. Правда, на це, на думку фахівця, знадобиться близько 50 років.

"Нехай транснаціональні аграрні корпорації орендують нашу землю, платять ренту до держбюджету або приватному лендеру. При цьому держава повинна стежити за якісним використанням плідних земель, щоб орендарі не псували їх пестицидами, не порушували інші норми. Такий механізм потрібно обкатувати близько 50 років, – пояснює він. – За цей період країна повинна вибудувати ринкові механізми з чітким розуміємо ресурсів – скільки ця земля коштує, як вона генерує урожай, як будуються взаємини з національними виробниками або виробниками, які прийдуть до нас з сильних економік. Тобто, Україна повинна в практичному полі створити конкурентоздатні умови для ринку землі. І тільки потім можна створювати сам відкритий ринок, вже на практиці".

Як повідомлялося, також експерт Дмитро Яблоновський в коментарі сайту "Сьогодні" відзначав, що в рамках запропонованої моделі дохід пайовиків буде нижче, оскільки і вартість оренди, і ціна на землю будуть відносно нижчою через обмежений попит.

Новини "Сьогодні" також розповідали, що принесе Україні відкритий ринок землі і чи буде рости економіка. Відповіді на ці питання дізнавайтеся в нашому сюжеті: