ЗСУ чекають реформ: які закони необхідно буде ухвалити Верховній Раді ХIХ скликання для підтримки безпеки країни

Новій владі потрібно буде розв’язати питання капеланів, нових звань і закупівель за кордоном

Капелани. Згідно зі змінами, прирівнюються до офіцерів по роботі з особовим складом

Вже наступного четверга, 29 серпня, відбудеться перше урочисте засідання Верховної Ради ХIХ скликання, обраної на позачергових виборах 21 липня. Новим народним депутатам доведеться приймати безліч рішень, в тому числі і тих, які стосуються діяльності Збройних сил. "Сьогодні" розбиралися, які найважливіші законопроекти, пов'язані з армією, можуть дістатися в "спадок" від попереднього складу парламенту.

Понад сто документів

На розгляді профільного Комітету ВР з нацбезпеки і оборони зараз знаходяться понад 110 законопроектів. Частина з них присвячена діяльності Збройних сил. Деякі документи тільки зареєстровані у Верховній Раді, а деякі вже пройшли, принаймні, перше читання.

Так, "найранніший" документ зареєстрований 3 червня 2015 року. Він стосується генетичної ідентифікації військовослужбовців. "Сьогодні" вже писали про цей законопроект – він потрібен для того, щоб впізнати загиблих бійців, чиї тіла були спотворені в результаті вибухів. Цей проект був прийнятий в першому читанні 12 липня 2016 року і включено до порядку денного 10-ї сесії парламенту VIII скликання 7 лютого 2019 року.

"Найсвіжіший" законопроект стосується врегулювання капеланської діяльності в ЗСУ та інших військових формуваннях. Він носить статус альтернативного, зареєстрований 27 травня 2019 роки (рішення про розпуск Ради тоді вже було прийнято) і в сесійній залі побувати не встиг. Замість нього на початку червня Верховна Рада прийняла в першому читанні інший документ, про який ми поговоримо нижче.

Про сержантів замовте слово

30 травня 2019 року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №10181 про внесення змін до деяких законодавчих актів, що стосуються виконання військового обов'язку і несення військової служби. Як писали "Сьогодні", в ньому пропонується прибрати звання прапорщика і старшого прапорщика в Сухопутних військах і авіації, мічмана і старшого мічмана на флоті, а також ввести лінійку сержантсько-старшинських звань, прийняту в арміях країн – членів НАТО.

Так, в Сухопутних військах і авіації пропонується ввести такі звання: рекрут, солдат, старший солдат, молодший сержант, сержант, старший сержант, перший сержант, штаб-сержант, майстер-сержант, старший майстер-сержант і головний майстер-сержант.

На флоті нова лінійка військових звань виглядатиме так: рекрут, матрос, старший матрос, старшина 2-ї статті, старшина 1-ї статті, головний старшина, головний корабельний старшина, штаб-старшина, майстер-старшина, старший майстер-старшина і головний майстер-старшина.

Запропонована система відповідає вимогам STANAG 2116, який визначає категорії рангів, прийнятих в країнах – членах НАТО.

Необхідність змін обумовлена ​​тим, що до 2020 року ЗСУ повинні досягти повної сумісності зі стандартами Альянсу, а крім того, в нашій армії вже створена система, в якій біля кожного командира будь-якого рівня є його головний помічник і радник – сержант. Тобто головні сержанти є вже не тільки у військових частинах і підрозділах, але навіть в навчальних закладах. У радянській системі сержанти існували на рівні відділення і взводу.

Колишній начальник Генштабу Віктор Муженко наполегливо закликав прийняти цей законопроект, пояснюючи, що він забезпечить формування сержантського складу "відповідно з кращими зразками армій країн НАТО". А саме сержанти, за словами Муженка, є "хребтом армії, які підтримують дисципліну, індивідуальну підготовку та бойові традиції".

Знову про купівлю зброї

Недавно избранный народным депутатом по спискам партии "Европейская солидарность" экс-президента Петра Порошенко

Нещодавно обраний народним депутатом за списками партії "Європейська солідарність" екс-президента Петра Порошенка командувач Десантно-штурмових військ (ДШВ) Михайло Забродський назвав першочергові законопроекти в сфері безпеки і оборони, які слід було б розглянути новому складу Верховної Ради.

"Стоїть питання внесення змін до Митного кодексу. Йдеться про технології і товари, які неможливо, складно або нерентабельно виробляти на території України і вони вимагають ввезення з-за кордону. Йдеться про інформаційні системи, а також системи зв'язку, розвідки і спостереження", – сказав Михайло Забродський.

Командувач ДШВ не уточнив, який саме законопроект він має на увазі. Можливо, йдеться про урядовий законопроект №8448, який був зареєстрований 7 червня 2018 року, але до сесійної зали не потрапив. У ньому пропонується позбавити центральні органи виконавчої влади військові формування та правоохоронні органи від необхідності укладати контракти про імпорт товарів військового призначення через посередників і дозволити їм працювати з постачальниками безпосередньо.

Таким посередником є, насамперед, державний концерн "Укроборонпром" і його дочірні підприємства, які беруть комісійні за своє посередництво. В окремих випадках, за даними американської дослідницької корпорації RAND, така комісія могла приводити до подорожчання імпорту на 5-20%.

Отриманий дохід повинен був направлятися на розвиток підприємств ОПК і нові вітчизняні розробки. Наприклад, саме завдяки цим надходженням були розроблені бойовий робот "Фантом", десантно-штурмовий катер "Кентавр", безпілотні авіаційні комплекси "Горлиця" і Spectator, а також військово-транспортний літак Ан-132. Однак ця схема викликала сумніви у своїй прозорості, а крім того, не влаштовувала американських партнерів. Справа в тому, що за законами США деякі військові продажу за кордон можуть бути узгоджені тільки з міністерством оборони приймаючої країни, а не з посередником. Саме тому Україна могла отримувати від США тільки допомогу, але не закуповувати зброю.

За наполяганням американської сторони, в січні 2019 року Верховна Рада прийняла законопроект №9122, що дозволяє державним замовникам, передусім Міністерству оборони, напряму купляти військові товари і послуги за кордоном. Тож в значній мірі проблема, про яку говорив Михайло Забродський, на законодавчому рівні вже вирішена.

Поставки. Закупівля військових товарів без посередників дозволить економити / Фото: AFP

Капелани протестують

Законопроект запровадження військового капеланства був прийнятий в першому читанні 6 червня 2019 року. Він був розроблений з урахуванням побажання військових капеланів і на основі вже сформованої практики.

Однак через місяць стало відомо, що після обробки в комітетах законопроект зазнав змін, які не влаштовують капеланів. За інформацією Синоїдального управління військового духовенства, запропоновані правки несуть ризики повного підпорядкування капеланів керівником військових структур. Тобто запроваджується державний контроль над діяльністю капеланів, а самі священнослужителі стають чимось на зразок офіцера по роботі з особовим складом.

"Бажання підпорядкувати капеланів військовому командуванню може призвести до повної втрати довіри військовослужбовця до капелана", – додали в управлінні. 

Законопроект запровадження військового капеланства планувалося розглянути в другому читанні 11 липня. Однак процедура була відкладена, а вже 21 липня Україна проголосувала за новий парламент. Долю законопроектів, які так і не встигли стати законами, в таких випадках вирішує стаття 95 Закону про Регламент ВР. Згідно з цією статтею, ті законопроекти, які не були прийняті в першому читанні попереднім складом парламенту, знімаються з розгляду.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" писали про те, як бійці на фронті тестують нові мобільні будиночки. Перше враження бійців – будинки не пристосовані до фронтових умов.