Пляж, картопля, кандидат: чому віддасть перевагу виборець 21 липня

Море і городи – головні загрози перших в історії України "літніх" парламентських виборів

Дострокові вибори вибори до парламенту України, які відбудуться 21 липня, будуть особливими для країни. І не тільки тому, що "дострокові" вони досить умовно: Верховна Рада нинішнього скликання не добере до своїх законних п'яти років повноважень всього кілька місяців. Вибори-2019 – перші "чисті" вибори народних депутатів в історії країни, які проходять влітку. І це визначає їх специфіку. Насамперед – явку виборців.

Якою вона буде, як активність громадян вплине на результати виборів, і що партії і кандидати роблять для того, щоб привести на виборчі дільниці своїх виборців, розбирався сайт "Сьогодні".

Літні президентські вибори – аншлаг на дільницях

Насправді в історії незалежної України літні вибори вже траплялися. Але орієнтуватися на відомі прецеденти, прогнозуючи поведінку виборців 21 липня, було б некоректно.

Єдині "літні" вибори президента України відбулися в червні-липні 1994 року. Це були дострокові вибори, викликані політичною кризою в країні. Перший тур відбувся 26 червня, другий, в якому зійшлися чинний на той час президент Леонід Кравчук і екс-прем'єр, майбутній глава держави Леонід Кучма – 10 липня. На той час виборчі технології в країні перебували в зародковому стані, телебачення не було так розвинене, як сьогодні, а соціальних мереж не було зовсім. Тому про повноцінні "вільні" мобілізації – в тому вигляді, в якому виборець відчуває їх на собі сьогодні, зрозуміло, не йшлося.

З іншого боку, 94-го народ за старою звичкою ще вважав участь в голосуванні мало не обов'язковим заходом. Все ще був сильний авторитет "червоних директорів" (представником яких був Кучма), здатних одним негласним розпорядженням відправляти на виборчі дільниці десятки тисяч робочих заводів. Нарешті, на виборчу активність народ стимулювала економічна і соціальна ситуація в країні: люди пов'язували майбутні поліпшення життя зі зміною влади. Все це забезпечило досить солідну явку на єдиних в історії "літніх" президентських виборах. У першому турі на дільниці прийшло 70,4% виборців, у другому – 71, 6%. (Для порівняння: на виборах президента України в березні-квітні 2019 року явка становила 62,8% в першому турі, 61,37% – у другому).

Літні парламентські – майже провал

Того ж 1994 року відбулися літні вибори до Верховної Ради України. Точніше – перевибори, коли народ обирав лише частину парламенту (тому у вступі статті нинішні літні вибори і названі першими "чистими"). 94-го вибори народних депутатів проходили за особливою системою, яка потім не застосовувалася в Україні: мажоритарною двотуровою. Щоб стати депутатом, кандидат повинен був набрати понад 50% голосів за умови, що на вибори прийдуть не менше 50% виборців. В іншому випадку на окрузі проводився другий тур виборів.

Перший тур парламентських виборів (які, як і президентські були достроковими) був проведений наприкінці березня. Але через невисоку явку в окремих округах, а переважно – через те, що кандидати не отримували більше половини голосів виборців, які прийшли на ділянку, в першому турі було обрано менше півсотні парламентаріїв. Другий тур, який відбувся на початку квітня, доукомплектував парламент, але не повністю: більше сотні округів так і залишилися без свого представника в парламенті.

Саме тому 24 липня було проведено перевибори в цих округах. Середня явка становила 51,12%. Однак в більшості округів вона була нижче 50%, тому вибори на них були визнані такими, що не відбулися. На початку серпня на цих округах відбувся другий тур виборів, однак частина з округів знову залишилася без депутатів через низьку явку. У підсумку в ході льотних виборів з 116 народних депутатів, яких потрібно було дообрати, було обрано лише 60 – підвела явка виборців.

Неважко помітити, що другий тур президентський виборів з досить пристойною явкою і перший тур провальних перевиборів до парламенту відділяли всього лише два тижні. Пояснити істотну різницю явки можна як настанням ближче до серпня "сезону відпусток", так і меншим інтересом виборців до парламентських виборів.

Коли не потрібно орієнтуватися на соцопитування

Чинне виборче законодавство, на відміну від існуючого на 1994-й, не пов'язує підсумки виборів з явкою. У мажоритарному окрузі вибори можуть бути визнані такими, що не відбулися, в двох випадках: якщо в окрузі не зареєструвався жоден кандидат (на нинішніх виборах таких прецедентів не зафіксовано. Читайте "Вибори-2019: всі округи і кандидати за мажоритаркою"). Або, якщо в окрузі зареєструвався лише один кандидат і на виборах він набрав менше 50% голосів тих, хто проголосував. Таким чином, вибори-2019 відбудуться "за будь-якої погоди". Але ось якою буде явка?

Соцопитування з цього приводу дають вельми втішний прогноз. Так, наприклад, згідно з опитуванням, проведеним Фондом "Демініціативи" спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 20 червня 2019 у всіх регіонах України за винятком Криму і окупованих територій Донецької і Луганської областей (опитано 2017 респондентів, теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%), про намір взяти участь в голосуванні заявила переважна більшість опитаних – 81%. При цьому 51% опитаних заявив, що точно піде на вибори, ще 30% сказали, що візьмуть участь "найімовірніше". В ході опитування соцгрупи Рейтинг (проведено 6-10 липня, похибка не більше 2,2%) категорично про небажання йти на вибори заявили лише 7,1% опитаних. Здавалося б, соцопитування обіцяють, якщо не рекордну, то досить пристойну явку. Однак цей прогноз розвивають самі вчені.

Як розповіла в коментарі сайту "Сьогодні" директор Фонду "Демініціативи" імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, рівень явки в соцдослідженнях – якраз той показник, на який не потрібно орієнтуватися.

"Спиратися на соцдослідження саме в цьому питанні не дуже правильно. Справа в тому, що погоджуються взяти участь у соцопитуваннях, зазвичай ті, хто піде на вибори. А ті, хто точно знає, що не піде, переважно відмовляються працювати з соціологами", – зазначила Ірина Бекешкіна.

За її словами, подібна проблема з цим показником спостерігається на тільки в Україні. У Польщі соцопитування показували явку приблизно на 20% більша за ту, що в підсумку була зафіксована в ході виборів.

"Це не тому що люди обманюють, вводять в оману. Просто ті, хто не приходить на вибори, спочатку "випадають" з соцопитувань", – каже соціолог.

Прийде половина

То скільки ж людей прийде голосувати? На думку Ірини Бекешкіної, реальна явка на нинішніх парламентських виборах коливатиметься в межах 50%.

"Зараз – період відпусток, тому явка буде явно нижче, ніж на президентських виборах. Я думаю, в межах 50%", – зазначила соціолог.

При цьому, як зазначають експерти, зміниться структура населення.

"Середнього класу, інтелігенції буде менше на виборах, постраждають від цього партії, орієнтовані саме на такого виборця. А сільського населення в відсотковому співвідношенні навпаки на цих виборах буде більше. Тому партії, які мають хорошу розгалужену структуру, яка в тому числі дозволяє агітувати в сільській глибинці, будуть у виграші", – каже Ірина Бекешкіна.

Збільшиться, за її словами, порівняно з минулими виборами до парламенту і кількість тих, хто проголосував в східних регіонах країни.

"2014-го вони просто не прийшли на вибори. Зараз же, думаю, явка буде, як в середньому по країні".

А ось що стосується Західної України, то тут ситуація неоднозначна.

"З одного боку, захід голосує активніше. Але справа в тому, що населення там менше. Крім того, влітку багато хто виїжджає на сезонні роботи. Тому там буде нижче явка", – говорить експерт.

Згоден з такою думкою і голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

"Найімовірніше явка буде відсотків п'ятдесят. Липень-серпень – це взагалі найгірший час для виборів. У одних голова зайнята городами, у інших – відпочинком. Подивіться на такий показник, як зміна місця реєстрації: на відміну від президентських виборів, жодного ажіотажу не спостерігається. І, до речі, наразі я не бачу також повноцінних кампаній партій щодо залучення своїх виборців, що мене дивує. Можливо, партії залишили мобілізацію на останні дні", – сказав Олексій Кошель в коментарі сайту "Сьогодні".

Говорячи про вплив невисокої явки на результати виборів, Олексій Кошель зазначає, що вплив буде, але "не катастрофічний".

"Вважаю, політсили, орієнтовані на сільський електорат, традиційно дадуть результати трохи кращі, ніж показують соцопитування. І навпаки, партії, які розраховують на голоси міського населення, трохи просядуть. Не думаю, що вплив вимірюватиметься навіть відсотком, – скоріше частками. Але він буде", – говорить Олексій Кошель.

.Перешкодою до сильнішого впливу явки в різних регіонах на результати є, на думку голови КВУ, те, що влітку виїжджає не тільки міське населення – на відпочинок, а й сільське – на роботи, в тому числі, за кордон.

0:00 / 4:40
Вибори Україна перевага
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Пока никто не рекомендует
Авторизируйтесь ,
чтобы оценить и порекомендовать

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Общество
"Своїх не кидаємо" - природна реакція держави. Але є незгодні з цією тезою Коронавірус – "подарунок" людству до 2020-го. Хоча небезпечний вірус почав поширюватися на початку грудня минулого року, Китай повідомив світові про спалах захворювання 31 грудня, в останній день 2019-го року, що минав. До початку лютого епідемія коронавірусу здавалася далекою, як SARS, що лютував 18 років тому в Китаї, і південнокорейський MERS 2013-го. Як тільки стало відомо, що у...
Происшествия
Эвакуированных из Уханя из-за вспышки коронавируса украинцев и иностранцев с трудом доставили в медицинский центр Новых Санжар. Однако разозленные местные жители продолжают проявлять к уставшим перепуганным людям нездоровый интерес. Telegram-канал "Политика Страны" подвел предварительные итоги по поводу того, что сегодня случилось в Полтавской области. Итак. Что произошло в Новых Санжарах. 1. Автобусы въехали под охраной Нацгвардии, но их забросали бутылка...
Происшествия
В сети интернет появились снимки из салона автобуса, в котором эвакуированные из Китая люди приехали на карантин в Новые Санжары. На фотографиях видно, что разбиты боковые и передние стекла. Снимки опубликовал в своем Facebook журналист канала "Украина" Александр Махов. Представитель телеканала сообщил, что пассажиры и члены экипажа спасательной миссии прибыли в Новые Санжары. Однако их путешествие было опасным, так как протестующие жители поселка разбили...
Происшествия
19 февраля в 19:05 диспетчер Службы спасения «101» получил сообщение о том, что в доме на ул. К. Маркса в г. Селидово Донецкой области произошел пожар. Бойцы 13-го Государственного пожарно-спасательного отряда немедленно выехали по указанному адресу. Об этом сообщает ГУ ГСЧС Украины в Донецкой области. На месте происшествия спасатели выяснили, что пожар произошел в квартире на первом этаже 5-ти этажного жилого дома. Во время проведения разведки на лестничн...
Общество
Сегодня, 20 февраля, в большом зале Дома детского творчества состоялось мероприятие-реквием «Небесна Сотня у вирій відлітає», посвященное годовщине событий на Майдане в феврале 2014 года. Об этом сообщает Новогродовский городской совет. Во время мероприятия присутствующие посмотрели документальный фильм о событиях, происходивших в феврале 2014 года на Майдане. Присутствующие минутой молчания почтили память Героев Небесной Сотни и всех, кто положил свои жиз...
Власть
Президент и первая леди установили лампадки у креста на месте гибели активистов. Президент Украины Владимир Зеленский вместе с женой Еленой приняли участие в церемонии памяти Героев Небесной Сотни. Об этом сообщается на сайте Офиса президента. "Глава государства и первая леди установили лампадки у креста на месте гибели активистов. Прозвучали поминальные колокола", - говорится в сообщении. День розстрілу Небесної сотні. Що змінилося за 6 років Фото: presid...
Происшествия
Жители Новых Санжаров, куда привезли эвакуированных из Уханя украинцев, встретили прибывших граждан протестом. Люди закидали автобусы камнями и палками. В результате - в автобусах разбиты окна, а пассажиры - напуганы.  Перед тем, как автобусы заехали на мост, полицейские начали окружать протестующих и куда-то перемещать их силой. Как сообщает местное издание Кolo.news, под звуки сирен наиболее активных противников полицейские задержали.  Жители Новых Санжа...
Общество
Поки влада закликає народ добровільно декларувати доходи та сплачувати з них податки / Фото: прес-центр НБУ Днями в ЗМІ з'явилася інформація про те, що нібито відтепер українці зобов'язані декларувати всі свої доходиі сплачувати з них податки. У тому числі з коштів, перерахованих з однієї банківської картки на іншу. За порушення – штраф 25% від суми податку на перший раз і 50% – у разі "рецидиву". Плюс, звісно ж, треба сплатити податок. Але, як з'ясував са...
Общество
Законопроект, известный больше как "маржа Холодова", устанавливает фиксированную маржу наценки для продавцов сигарет. Президент Украины Владимир Зеленский ветировал закон №1049 "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно внедрения единого счета для уплаты налогов и сборов, единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование". Об этом сообщает портал Верховной Рады. Как свидетельствует сайт парламента, в...