Історія вишивання починається ще з часів до нашої ери, коли на землях сучасної України жили скіфи, які за свідченням Геродота прикрашали свою одежу вишитими орнаментами. Для цього є підтвердження в предметах, які були знайдені під час археологічних розкопок. Зокрема, на Черкащині були виявлені срібні бляшки, виготовлення яких датуєтьсяшостим століттям нашої ери, на них були зображені чоловічі фігури в одязі, який за формою та прикрасами дуже схожий на українське вишивання. Багато зразків народної вишивки нині знаходяться в українських музеях, але в більшості випадків уцілілі знахідки є саме знахідки переважно останніх століть.
Час від часу жінки створювали різноманітні візерунки та орнаменти. Характерним є те, що стиль, форма та кольори орнаменту залежали від роду, поселення та місцевості, де вони створені. Тому на різних територіях нашої держави на сьогоднішній день існують свої відмінні риси в зображенні, з'єднання кольорів та техніки вишивання.
Не стали винятком Луганська и Донецька області. Як правило, вишиванки сходу мали більш рослинний характер орнаменту. Серед особливостей Луганського вишивання є поліхромні візерунки, виконані хрестиком, грубою ниткою, завдяки чому зображення має більш рельєфний вигляд. Тут здавна вишивалихрестиком і гладдю, а саме вміння вишивати передавалося з покоління в покоління. Як правило, вишиванню дівчат навчали ще з дошкільного віку, тому що на весілля у дівчини повинно було бути не менше 12-ти вишитих рушників.
ЗразокЛуганської вишивки
Різноманітністю теплих кольорів завжди відрізнялася вишивка у Донецькій області. Саме в ній багато сонця. А якщо були рослинні узори, то це, як правило, пишні квіти та дерева. Зображені також птахи, зазвичай, на весільних рушниках. На Донбасі вишивали різними техніками. Серед забарвлення вишиванок найпоширеніші були красний, білий та чорний кольори.
Зразок вишивання Донецької області
В день вишиванки люди одягаються і прогулюються містом в українській традиційній одежі. Згодом це свято перетворилося в національну дію, і кожен рік він набирає все більше "обертів". Все більше людейцього дня, не соромлячись, приходять на навчання або до місця своєї роботи у вишиванці. Адже ми - народ, який пам'ятає і цінує свої традиції, а головне - знає і поважає власну історію. І навіть в ці, нелегкі для нашої країни часи, підтримуємо наших співвітчизників, які змушені залишатися на тимчасово закріплених територіях і об'єднуватися заради власної єдиної мети.