ЯК ВПЛИВАЄ НАГРІТИЙ МІКРОКЛІМАТ РОБОЧОЇ ЗОНИ НА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ РОБІТНИКА?

У переліку професійних захворювань, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 року № 1662, в розділі ІІІ відокремлено захворювання, зумовлені впливом фізичних чинників, серед них зазначено перегрівання організму.

Перегрівання спостерігається в умовах сільськогосподарського виробництва під час польових робіт на тлі високої температури довкілля. Перегрівання посилюють важка фізична праця, висока вологість і нерухомість повітря. Патологічний процес швидше виникає під час праці в герметичному або непроникному для водяної пари одязі.

Розрізняють дві форми перегрівання: гіпертермічну і судомну. До перегрівань відносять також сонячний удар. Вирізняють чотири ступені гіпертермічної форми перегрівання:

І ступінь: Загальний стан хворого задовільний, скарги на відчуття тепла, млявість і сонливість, небажання працювати й рухатися. Відзначають головний біль, запаморочення, слабість, сухість у роті, спрагу, шум у вухах, потемніння перед очима; іноді предмети здаються пофарбованими в зелений чи червоний колір, виникає блювання. Температура тіла може досягти 37,5°С, знижуються артеріальний тиск, частота пульсу збільшується на 15–20 за 1 хвилину порівняно з початковою. Можуть бути наявні почервоніння та надмірна вологість шкіри.

II ступінь характеризується різким почервонінням шкіри, особливо обличчя, виділенням поту, відчуттям жару. Температура тіла підвищується до 38–39°С. Систолічний артеріальний тиск підвищується на 5–15 мм рт. ст., діастолічний знижується на 10–20 мм рт. ст.; пульс частішає на 40–60 ударів за 1 хвилину.

ІІІ ступінь спостерігається під час впливу температури понад 60°С. Самопочуття таких хворих погіршується, що проявляється відчуттям сильного жару, серцебиття, пульсації і тиску в скронях, тяжкості в голові й головного болю. Відзначають рухове збудження, шкіра є різко гіперемійованою, піт стікає краплинами, спостерігається пульсація сонних і поверхневих скроневих артерій. Температура тіла досягає 40°С, систолічний артеріальний тиск знижується на 30–40 мм рт. ст., пульс частішає вдвічі й більше порівняно з початковим значенням, досягаючи в середньому 160 за 1 хвилину.

IV ступінь (важкий перебіг гіпертермічної форми перегрівання) характеризується порушенням діяльності серцево-судинної системи і ЦНС, що відбувається в разі так званого теплового удару. Прогресує різка слабкість, виникають посмикування м’язів, ністагм, розширення, а потім звуження зіниць. Обличчя — спочатку гіперемійоване, згодом бліде, із синюватимвідтінком. Шкіра стає сухою, гарячою або вкривається липким потом; температура тіла підвищується до 41–42°С; зменшується діурез. Дихання — поверхневе, часте, неправильне. Пульс — частий, ниткоподібний, слабкого наповнення, тони серця глухі, артеріальний тиск — знижений. Патологічний процес може супроводжуватися непритомністю й розвитком коматозного стану. З’являються болісні відчуття в литкових м’язах — відчуття стягування, посмикування окремих груп м’язів. З часом виникають судоми, психомоторне збудження, можуть виникнути епілептиформні напади, марення, галюцинації, настати непритомність. Летальність за цієї форми перегрівання досягає 20–30%.

Судомна форма перегріваннярозвивається гостро за рахунок різкого порушення водно-сольового обміну, що виникає внаслідок прогресування зневоднювання організму. У цьому разі поряд з явищами, характерними для теплового удару, спостерігаються виразні тетанічні судоми, що поширюються на різні групи м’язів, особливо литок, стегон, плечей, передпліч, і різка їхня болючість під час рухів. Хворі — адинамічні, із загостреними рисами, щоки ввалюються, очі западають, навкруг очей темні кола. Шкіра набуває ціанотичного відтінку, є сухою та холодною на дотик. Відзначають розлади серцево-судинної діяльності: пульс — прискорений до 110–120 за 1 хвилину, ниткоподібний, артеріальний тиск — низький, тони серця — глухі. Температура тіла здебільшого не є підвищеною. У тяжких випадках виникають епілептиформні напади, геміплегії, розлади психіки. Після перенесеної судомної форми перегрівання можливе повне видужання; іноді відновлення здоров’я йде повільно, можуть зберігатися тривало нервово-психічні розлади. Зрідка залишаються стійкі осередкові зміни в ЦНС.

Сонячний удар є своєрідною формою теплового ураження, зумовленого безпосередньою локальною дією сонячних променів на незахищену голову працівників, що тривалий час перебувають на відкритій місцевості у спекотну безхмарну погоду. При цьому може не спостерігатися загального перегрівання організму. Основна причина розвитку сонячного удару — вплив інфрачервоного випромінювання на центральну нервову систему. Тяжкість перебігу сонячного удару визначається ступенем ураження структур ЦНС. З’являються слабість, почуття нездужання, головний біль, запаморочення, мерехтіння «мушок» перед очима, стиснення в грудній клітці, шум у вухах, іноді виникають носові кровотечі, нудота, блювання, розлади випорожнення. Шкіра обличчя стає червоною, посилюється потовиділення. У важких випадках виникають порушення з боку ЦНС у вигляді затьмарення свідомості, судом, мимовільних рухів, епілептиформних нападів, галюцинацій, марення. Підвищення температури тіла не є характерним.

Щоб унеможливити перегрівання, вживають технічні й санітарно-гігієнічні заходи задля зниження рівня теплового випромінювання на робочому місці. Для цього застосовують різноманітні теплоізоляційні матеріали, охолоджувальні та вентиляційні установки, дистанційне керування, спеціальні засоби індивідуального захисту (спецодяг для робітників) відповідно до характеру виробничого процесу. Потрібно розробити спеціальний питний та харчовий раціони, щоб відновлювати водно-сольову рівновагу, забезпечувати газованою підсоленою (0,3–0,5 % натрію хлориду) водою з додаванням солей калію і вітамінів. Раз на рік проходити санаторно-курортне лікування. Слід завчасно проходити періодичні медичні огляди, використовувати тіньові навіси або приміщення з кондиціонером для відпочинку.

Під час проведення попередніх медичних оглядів треба зважати на медичні протипоказання до роботи в умовах впливу високих температур та інтенсивного теплового випромінювання. Додатковими медичними протипоказаннями для прийняття на роботу, де впливає підвищена температура та інтенсивне теплове випромінювання, є:

— гострота зору з корекцією 0,5 на одне око й нижче за 0,2 на друге;
— звуження полів зору на 20 градусів;
— катаракта;
— хронічні рецидивні захворювання шкіри.

http://selidovo-rada.gov.ua/
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции

Комментарии