ПАМ'ЯТКА ДЛЯ СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВ І ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ДО­НЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Дружківські міські курси ІІІ категорії
І Н Ф О Р М У Ю Т Ь,
П ОП Е Р Е Д Ж У Ю Т Ь
002ПАМ'ЯТКА003
для сільгосппідприємств і фермерських господарств з профілактики
попередження по­жеж хлібних полів і складів грубих кормів при зборі врожаю

Рятувальники наголошують, що категорично забороняється палити стерню та пожнивні залишки, розпалювати багаття, застосовувати будь-який відкритий вогонь на хлібних полях і поблизу, а також на зернотоках, заготівельних пунктах, елеваторах, поруч із стогами соломи й сіна. Пам’ятайте, що дотримання всіх вимог – це гарантія збереження врожаю від пожежі!

Щоб вогонь не завдав лиха, хочемо нагадати правила пожежної безпеки під час збирання врожаю:

1. Вимоги до зернозбиральної техніки

1.1. До початку збирання врожаю вся збиральна техніка, агрегати та автомобілі повинні мати відрегульовані системи живлення, змащення, охолодження, запалювання, а також бути осна­щені справними іскрогасниками, обладнані первинними засобами пожежогасіння (комбайни і трактори – двома вогнегасниками, двома штиковими лопатами, двома мітлами; автомобілі – вогнегасником та штиковою лопатою). На комбайнах повинні бути бочки з водою. Трактори­сти, комбайнери, їхні помічники та інші особи, задіяні на роботах зі збирання врожаю, по­винні пройти протипожежний інструктаж.

1.2. Корпуси комбайнів повинні бути оснащені заземлювальним металевим ланцюгом, що то­ркається землі.

1.3. Збиральну техніку необхідно регулярно перевіряти на щільність з’єднання вихлопної труби з патрубком випускного колектора та колектора з блоком двигуна. У разі появи ознак пробивання прокладок роботу слід припинити до їх заміни.

1.4. Під час роботи комбайна з підбирачем треба стежити, щоб пружинні зубці підбирача не потрапляли всередину кожуха барабана. У такому випадку треба негайно зупинити комбайн і звільнити зубці.

1.5. Трактори, комбайни та інші самохідні машини, обладнані електричним пуском двигуна, повинні мати вимикач для відключення акумулятора від споживача струму. Клеми акумуля­тора, стартера дистанційного електромагнітного пускача та генератора повинні бути захищені від потрапляння на них струмопровідних предметів, їх електропроводка повинна бути справ­ною і надійно закріпленою.

1.6. Радіатори двигунів, вали бітерів, соломонабивачів, транспортерів, підбирачів, шнеки та інші вузли й деталі збиральних машин слід своєчасно очищати від пилу, соломи та зерна.

1.7. У польових умовах заправляти паливом збиральну техніку слід за межами поля (не бли­жче 30 м) паливозаправниками. При цьому двигуни потрібно заглушити.

Не дозволяється:

робота тракторів, самохідних шасі, автомобілів та іншої збиральної техніки без капотів або з відкритими капотами (для запобігання потраплянню соломи на випускний колектор двигуна). На комбайнах та інших машинах з двигунами внутрішнього згоряння, які не мають капотів, випускний колектор повинен бути захищений металевим щитком, що закриває його по всій довжині зверху та збоку;

застосування паяльних ламп для випалювання пилу радіаторів двигунів;

заправляння збиральної техніки у хлібних масивах;

заправляння машин у нічний час у польових умовах.

2. Вимоги до робіт зі збирання зернових культур

2.1. Забороняється сіяти колосові культури на смугах відчуження залізниць та шосейних до­ріг. Копиці скошеної на цих смугах трави слід розташовувати не ближче 30 м від хлібних ма­сивів.

2.2. У період воскової стиглості збіжжя перед косовицею хлібні масиви необхідно розбити на ділянки площею не більше 50 га. Між ділянками слід робити прокоси не менше 8 м завшир­шки. Скошений хліб із прокосів потрібно негайно прибирати. Посередині прокосів проорю­ється смуга не менше 4 м завширшки.

2.3. Перед дозріванням колосових (у період воскової стиглості) хлібні поля в місцях приля­гання їх до лісових та торф’яних масивів, степової смуги, автомобільних шляхів та залізниць мають бути обкошені (із прибиранням скошеного) і оборані смугою не менше 4 м завширшки.

2.4. Тимчасові польові стани необхідно розташовувати не ближче 100м від хлібних масивів, токів, скирт тощо. Майданчики польових станів та зернотоків оборюються смугою не менше 4 м завширшки.

2.5. Безпосередньо на хлібному масиві площею понад 25 га, з якого збирається врожай, необ­хідно мати напоготові трактор з плугом на випадок пожежі.

У разі групового методу збирання, до складу збирально-транспортних загонів необхідно включати спеціалізовані автомобілі з насосами (авторідинорозкидачі, водороздавачі та інші), пристосовані для гасіння пожеж зернових.

2.6. У період збирання забороняється спалювати стерню, післяжнивні залишки та розводити багаття на полях.

2.7. Зернотоки слід розміщувати від будівель та споруд не ближче 50 м, а від хлібних масивів – не ближче 100 м. Майданчик для току повинен бути очищений від рослинного покрову.

2.8. Стоянки туристів, пасіки дозволяється розміщувати не ближче 100 м від хлібних масивів. Полювання у хлібних масивах та поблизу них забороняється.

2.9. У разі тимчасового зберігання (стоянки) тракторів, комбайнів, автомобілів та інших са­мохідних машин у польових умовах необхідно розміщувати їх на очищених від стерні та су­хої трави майданчиках, віддалених від скирт (стогів) соломи, сіна, токів, хлібних масивів на відстані не менше 100 м, а від будівель – не менше 50 м. Ці майданчики мають бути оборані смугою не менше 4 м завширшки.

Ремонтувати збиральні машини та агрегати за потреби дозволяється на відстані не ближче 30 м від хлібних масивів та інших посівів.

3. Вимоги до будівель для зберігання та переробки зерна

3.1. На об’єктах зберігання та переробки зерна необхідно дотримуватися вимог, встановлених спільною комісією з представників служби охорони праці, управлінь агропромислового роз­витку обласних та районних держадміністрацій, та органів державного пожежного нагляду.

3.2. Склади зерна повинні бути обладнані установками автоматичної пожежної сигналізації.

3.3. Дерев’яні конструкції всередині складів мають бути оброблені вогнезахисною речови­ною.

3.4. У місцях транспортування зерна через отвори у протипожежних перешкодах слід устано­влювати протипожежні клапани.

3.5. На всіх хлібоприймальних пунктах повинні бути плани локалізації й ліквідації аварійних ситуацій та аварій, первинні засоби пожежогасіння, водопостачання, системи блискавкозахи­сту.

4. Вимоги до заготівлі грубих кормів

4.1. Трактори та автомобілі, що навантажують і транспортують солому та сіно, необхідно об­ладнати іскрогасниками.

Для запобігання загорянню кормів від зіткнення з вихлопними трубами, колекторами або глушниками, автомобілі та трактори-тягачі, зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах, не повинні під’їжджати до скирт (стогів), штабелів ближче ніж на 3 м.

4.2. Стоянка автомобілів, тракторів та інших транспортних засобів на території складів гру­бих кормів забороняється.

4.3. Під час роботи трактора з тросово-рамочною волокушею її трос або ланцюг повинні бути такої довжини, щоб солома знаходилася на відстані не ближче 5 м від трактора. На гаку троса слід установити обмежувач, який перешкоджає ковзанню кільця по тросу.

Під час роботи трактора в агрегаті зі стогокладом випускний колектор та випускна труба дви­гуна повинні бути захищені від потрапляння соломи і перебувати під постійним наглядом.

4.4. Під час навантаження кормів у кузов автомобіля необхідно заглушити двигун. Перед виї­здом слід ретельно оглянути місце стоянки і прибрати солому та сіно поблизу вихлопної труби.

4.5. Ремонтувати збиральні машини та агрегати за потреби дозволяється на відстані не ближче 30 м від хлібних масивів та інших посівів.

5. Вимоги до скиртування

5.1. Площа основи однієї скирти (стогу) не повинна перевищувати 300 м2, а штабеля пресо­ваного сіна чи соломи – 500 м2.

Біля штабеля пресованого сіна чи соломи необхідно мати два гаки завдовжки не менше ви­соти штабеля.

Скирти (стоги) на відстані 5 м від основи повинні бути оборані захисними смугами не менше 4 м завширшки.

5.2. Протипожежні розриви між скиртами (стогами), штабелями мають бути не менше 20 м.

Відстань від скирт (стогів), штабелів грубих кормів повинна бути не менше 15 м до ліній еле­ктропередач, 20 м – до доріг, 50 м – до будівель та споруд.

5.3. Скирти й штабелі дозволяється розташовувати попарно, при цьому розриви між скиртами (стогами), штабелями в одній парі мають бути не менше 6 м, а між сусідніми парами – не ме­нше 30 м. Протипожежні розриви між двома парами повинні бути проорані смугою не менше 4 м завширшки на відстані 5 м від основи скирти, штабеля.

5.4. Сіно необхідно складати в конічні копиці або під навіси з вологістю, яка відповідає ГОСТ 27978-88.

Розриви між копицями з сіном, що має підвищену вологість, повинні становити не менше 20 м. У копицях сіна з підвищеною вологістю, схильного до самозаймання, необхідно впродовж 60 днів після скиртування здійснювати температурний контроль за допомогою ртутних тер­мометрів, які вставляють у металеві труби і розміщують у стозі на різній глибині. Якщо тем­пература перевищує 50 С, стіг слід розібрати та просушити.

6. Вимоги до зберігання грубих кормів

6.1. Площа відсіків будівель (навісів) для зберігання грубих кормів між протипожежними сті­нами не повинна перевищувати 1000 м2, а кількість кормів – 200 тонн.

6.2. Вбудовані (прибудовані) приміщення, де зберігається запас грубих кормів, мають відо­кремлюватись від будинків протипожежними перегородками 1-го типу й перекриттями 3-го типу. Прибудовані чи вбудовані приміщення повинні мати виходи назовні.

6.3. Штучне сушіння сіна повинне здійснюватися агрегатами (установками) заводського виго­товлення.

Під час досушування грубих кормів у закритих приміщеннях вентилятори мають встановлю­ватися із зовнішнього боку будівель (споруд) на відстані не менше 1 м від негорючих стін (перегородок), не ближче 2 м від огороджувальних конструкцій з горючих матеріалів груп Г1, Г2 та не ближче 2,5 м від огороджувальних конструкцій з горючих матеріалів груп Г3, Г4. Повітроводи мають бути виконані з негорючих матеріалів.

Місця встановлення вентиляторів повинні бути обгороджені. Повітрозабірний отвір вентиля­тора необхідно захищати від потрапляння горючих матеріалів (сіна, соломи тощо) металевою сіткою з чарунками не більше 25 х 25 мм.

6.4. Пускова електроапаратура повинна знаходитись у місцях, звідки можна спостерігати за процесом запуску вентиляторів, на окремо розташованій опорі і на відстані не менше 5 м від будівель (споруд).

Під час досушування грубих кормів під навісом (у скирті, стозі) вентилятор повинен встанов­люватися на відстані не менше 2,5 м від навісу (скирти). Провід (кабель), який живить елект­родвигун, необхідно прокладати в землі. Повітровід має бути виконаний з негорючого матері­алу.

6.5. На закритих складах (навісах) грубих кормів загальний електричний вимикач повинен розміщуватися поза будівлями (навісами) на негорючій стіні, а для будівель (навісів) з горю­чих матеріалів – на окремо розташованій опорі і бути вміщеним у шафу або нішу, які після закінчення робіт пломбуються.

Встановлення електровимикачів усередині складів (навісів) не дозволяється.

http://selidovo-rada.gov.ua/
ПАМ'ЯТКА
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции

Комментарии