Пам’ять серця

Народ, осяяний
Історичною пам’яттю, -
Нездолений. Ми
Мусимо знати і не
Забувати ціну війни і перемоги.

І. Гончаренко

Щороку 22 червня Україна згадує про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми. Людьми, схожими на нас. З тими ж бажаннями, з тією ж жагою до життя. Людьми з сім’ями, у багатьох з яких теж були діти, і може даже онуки. І, напевно, вони теж хотіли жити в мирі та злагоді ...

Друга світова війна була найжорстокішою, найстрашнішою в історії людства. У пам’яті тих, кому судилося через неї пройти, назавжди закарбувалося воєнне лихоліття. Висота людського подвигу визначається силою любові до життя. Чим сильніше ця любов, тим незбагненніше вимір подвигу, чиненого людиною заради майбутнього. І подвиг народу - це пряме відбиття жерви кожної людини, помножена на мільйон, на десятки мільйонів. Наш народ і зараз здатний на повторення подвигу єднання, братерства й боргу, що став основним змістом Другої світової війни.

Новогродівка знає імена своїх захисників, які пройшли через усі труднощі Другої світової війни і живими повернулися додому. Всього у нашому місті на обліку управління труду та соціального захисту населення нараховується 217 осіб які мають безпосереднє відношення до подій Другої світової війни. Серед них 43 учасники бойових дій, 69 учасників у Другій світовій війні, 5 інвалідів: Гутнік Іван Пантелейович, Бессонов Григорій Іванович, Моторний Микола Денисович, Дурнєв Микола Петрович, Змановський Олексій Михайлович. Наше покоління вдячне синам та дочкам України, які ризикували власним життям заради визволення Батьківщини. Ми пишаємося, що поряд з нами живуть справжні герої.

Під час найстрашнішої війни у всесвітній історії, багато українців стали на захисті рідної землі. Усі вони віддавали свої сили на боротьбу з ворогом, і ті, хто воював на фронті, і ті, хто працював в тилу. Тільки завдяки подвигам мільонів людей нове покоління отримало право на вільне життя.

Український народ зробив величезний внесок у перемогу над нацизмом та, водночас, став одним із найбільш постраждалих народів у роки Другої світової війни. З перших днів вторгнення вермахту на територію СРСР Україна стала ареною запеклих бойових дій.

У вересневій кампанії 1939 року 112 тис. українців вступили у двобій з вермахтом у складі Війська Польського, 7834 з них загинули у боях з вермахтом під польськими прапорами, а 16 тис. отримали поранення.
До кінця літа 1941 року з території України до Червоної армії було призвано майже 3,2 млн. осіб. У складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50% бійців. На території України відбулися перші великі битви на Східному фронті Другої світової війни – Волинська танкова битва, оборона Києва, Одеси, Севастополя. В Україні у 1941 році відбулися два великі оточення – Уманське і Київське (найбільше в світовій історії).
З другої половини 1943 року і в 1944–1945 роках українці становили 60–80% солдатів у з’єднаннях Українських фронтів. Поряд зі звичними мобілізаціями в Україні провадилися мобілізації польовими військкоматами, які забрали до лав Червоної армії близько 1,5 млн. осіб. В Україні широко практикувався достроковий призов юнаків 16–17 років. Лише за офіційними даними, їх призвали 265 тис., не рахуючи тих, кого призивали польовими військкоматами.
Усього у 1941–1945 роках до Червоної армії було мобілізовано 30 млн. громадян СРСР (Німеччина мобілізувала 16 млн. своїх громадян). З України до радянських Збройних Сил було забрано понад 9 млн. осіб. Усього СРСР у роки війни втратив 16,2 млн. військовослужбовців, близько 4 млн. з них були вихідцями з України. 1,7 млн. мешканців України повернулися з Червоної армії інвалідами. За мужність, проявлену в боях, 2,5 млн. українців були нагороджені медалями та орденами, 2070 – удостоєні звання Героя Радянського Союзу, зокрема 32 – двічі, а один – Іван Кожедуб – тричі.
З Україною пов’язані основні вирішальні події на радянсько-німецькому фронті. На території України було розгромлено майже 61% сухопутних сил німецької армії. З січня 1943 року до жовтня 1944 року Червона армія здійснила в Україні 13 наступальних і дві оборонні операції. А з 22 червня 1941 року до 28 жовтня 1944 року на території України воюючі сторони провели 29 із 76 стратегічних наступальних і оборонних операцій. У 1944 році в Україні воювало 50% усіх сухопутних військ Червоної армії (42% стрілецьких і 80% танкових та механізованих з’єднань).
Кореспондент газети «Saturday Evening Post», відвідавши в 1945 році Україну, з жахом написав: «Те, що дехто намагається зобразити як «російську славу», було, насамперед, українською війною. Жодна європейська країна не постраждала більше від глибоких ран, завданих своїм містам, своїй промисловості, сільському господарстві, людській силі».

 за інформацією Українського

інституту національної пам’яті

 

день пам'яті жертви війни Україна в Другій світовій війні Друга світова війна
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции

Комментарии