Нові закони про землю: яких ще змін чекати українцям

Відповідальні за землю від трьох гілок влади розповіли представникам сільських громад про наступні етапи земельної реформи

За останні кілька місяців земельна реформа стала однією з найдискусійніших тем в суспільстві. Але виявляється, що законопроекти, навколо яких киплять пристрасті і ламаються списи, – тільки початок юридичного забезпечення реформи. Минулого тижня, під час громадського обговорення земельної реформи в Мінекономрозвитку, стало відомо, що законів, які повинні принципово змінити ринок української землі, готується не один і не два, а ціла серія. Причому норми деяких з них можуть виявитися не менш дискусійними, ніж норми "скандального" законопроекту №2178-10, який зараз у всіх на слуху.

Про основні етапи підготовки земельної реформи та найближчі законодавчі ініціативи розповідали голова парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський, заступник міністра економрозвитку, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький і уповноважений із земельних питань Роман Лещенко. А головними слухачами були представників територіальних громад, яких зібрали, щоб проінформувати, а також зібрати пропозиції і зауваження щодо проектів законів, що готуються.

Державну землю передадуть громадам

Сьогодні найобговорюванішим виявився проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення" (№2178-10), який фактично скасовує мораторій на продаж сільгоспугідь. Він прийнятий в першому читанні 13 листопада і зараз готується до другого читання.

Набагато менше розмов йде про дві інші законопроекти, які також входять до "пакета" земельних законів і теж вже прийняті в першому читанні: № 2094 і №2095. Однак саме вони були предметом обговорення на громадських слуханнях.

"Кожен з цих законопроектів змінює філософію земельних відносин як таких, багато функцій органів місцевого самоврядування та загалом земельні відносини" , – сказав, зокрема, Микола Сольський.

Законопроект №2094 називається "Про внесення змін до Земельного кодексу та інших законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин". Головним його нововведенням можна назвати те, що більша частина земель запасу, які зараз перебувають у державній власності, будуть передані в комунальну власність.

Сьогодні значні площі сільськогосподарських земель знаходяться у веденні таких структур, як Академія аграрних наук, МінАПК, Міноборони, конярських підприємств і навіть установ пенітенціарної системи. Також земельний запас мають "Нафтогаз", "Укргазвидобування" та інші.

Право розпоряджатися цими землями – надавати в оренду або продавати, контролювати, щоб землі використовувалися за призначенням, змінювати цільове призначення – отримають громади на місцях. Зараз ці повноваження знаходяться в руках держадміністрацій і Геокадастру. Після ухвалення закону ні районні, ні обласна влада не повинні будуть втручатися в земельні питання окремих громад. А за Геокадастром обіцяють залишити тільки функцію ведення реєстру земельних ділянок. Також не знадобиться збирати купу довідок та інших документів, щоб розв'язати питання оренди або продажу: всі дані будуть в розпорядженні місцевих громад, вони ж прийматимуть рішення щодо власності земельних ділянок. Держава контролюватиме тільки хіба що дотримання екологічного законодавства.

Однак перевіряти обґрунтованість передачі землі у власність громади не зможуть. У разі сумнівів їм доведеться звертатися до судів.

Законопроект №2095 говорить про те, що продаватиметься або здаватиметься в оренду земля тільки через систему електронних аукціонів "Прозорро". Він так і називається: "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіції, емфітевзису) через електронні аукціони".

Сьогодні ще тривають дискусії щодо максимально допустимого розміру лота: 20 га або більше? Також обговорюється, чи повинні місцеві ради приймати рішення про продаж землі простою більшістю чи двома третинами голосів. Чи потрібна в законі норма про те, що річний обсяг продажу землі не може перевищувати 20% наявного земельного запасу? Ці пропозиції та поправки обговорюватимуться вже під час другого читання.

Процес передачі державних земель місцевим радам почався кілька років тому. За даними Миколи Сольського, протягом 2018-2019 років "на місця" було передано близько 1,7 млн га земель. Згідно з попередньою інвентаризацією, ще належить передати громадам близько 3 млн гектарів.

Щоправда, як говорили представники громад – і з ними погодилися "відповідальні за землю", які брали участь в обговоренні і представляли різні гілки влади, – на сьогодні близько 90% тих земель, які планується передати громадам, вже здані в оренду. І за чинними орендарями залишається переважне право на оренду і викуп. Мало того, без згоди орендаря громада не має права виставити ділянку на продаж. Наскільки в такій ситуації можна говорити про право розпоряджатися отриманою землею? Втім, як "розраду" представники влади зазначали, що громади зможуть підвищувати ставку оренди до рівня ринкової, за рахунок чого до бюджетів надходитиме більше коштів.

Кому залишать право на "безкоштовну землю"?

Ще один законопроект, який пов'язаний з землями держвласності, стосуватиметься питань розпаювання державних земель і роздачі паїв. Цей проект має бути поданий до парламенту найближчим часом. У ньому, зокрема, йтиметься про те, яка частина земель буде віддана громадам, а яка – в приватну власність, і кому саме.

Як розповів заступник міністра економрозвитку Тарас Висоцький, в рамках приватизації належить вирішити цілу низку завдань. По-перше, завершити інвентаризацію (це планується зробити до Нового року). По-друге, впровадити прозору систему оподаткування цих земель і довести його до рівня ринкового. По-третє, повинен бути запущений процес розпаювання цих земель. І тільки після цього буде дозволений продаж.

"Розпаювання передбачає виділення землі тим людям, які там працювали або живуть. Це не передбачає розподіл землі іншим потенційним стейкхолдерам", – сказав Тарас Висоцький.

Микола Сольський, втім, уточнив, що частина паїв будуть ще виділені соціальним категоріям .

"У розпаювання йде значна частина земель держпідприємств. Кому йде? Є різні ідеї: від 40 до 60% паїв – працівникам, колишнім працівникам і соцсфері. Також в селах матимуть квоту АТОвці. Ми з ними домовилися два тижні тому і підписали меморандум", – сказав народний депутат.

За його словами, інвентаризація земель держпідприємств вже практично завершена. Однак розпаювання земель почнеться тільки наступного року, оскільки закон ще не прийнятий навіть у першому читанні.

Змінюватимуть цільове призначення громади на свій розсуд

Дуже важливим законопроектом в галузі земельної реформи називають проект № 2280 – "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель". Не виключено, що навколо цього законопроекту також можуть кипіти пристрасті.

Цей законопроект пропонує передати у відання місцевих громад роботу з цілою низкою містобудівної та землевпорядної документації.

Зокрема, органи місцевого самоврядування самі зможуть проводити просторове планування території як в межах свого населеного пункту, так і за його межами – в межах своїх земель. Кожна громада повинна буде самостійно розробити Комплексний план просторового розвитку громади (причому в електронному вигляді), який буде одночасно і землевпорядною, і містобудівною документацією. В цьому плані громади зможуть на свій розсуд змінювати цільове використання землі. Наприклад, переводити землі сільгосппризначення (непридатні для обробки) в землі лісового фонду, промислового призначення тощо. Цей план потрібно буде подати до Геокадастру, і все. Жодних спеціальних рішень рай- або обладміністрацій відтепер не потрібно.

Таке нововведення, безсумнівно, значно спростить життя керівництву громад. Однак не виключено, що повна відсутність контролю і чітких вимог може призводити до зловживань. Наприклад, в околицях Києва території під нову забудову були виведені із земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду саме через процедуру зміни цільового призначення. Хоча вона наразі складна і тривала. Чи залишаться взагалі "зелені легені" навколо Києва, якщо процедура стане простою і швидкою – питання.

Також не передбачено жодного втручання держави в питання встановлення меж між землями громад.

"Встановлення меж громад без яких би то не було державних органів шляхом розробки спрощеної землевпорядної документації. Єдине узгодження, яке потрібно буде отримати громаді, – згода суміжної громади. Ми виходимо з того, що більшість з вас самі між собою домовляться", – заявив Микола Сольський.

Після цієї його фрази залою пробіг шумок. Почулися боязкі фрази: "Не домовимося".

"А де не домовляться – для цього є суди. Так само, як і зараз", – парирував голова земельного комітету.

Щоб уявити рівень "здатності домовлятися" окремих громад, можна згадати, скільки років тривали конфлікти з приводу меж елітного селища Козин або Коцюбинського.

Крім того, як говорилося на зустрічі з представниками громад, практично в повне розпорядження місцевої влади планується передати землі водного фонду (зокрема, озера) і комунальні ліси. При цьому передбачається, що ці об'єкти можуть перестати вважатися "загальними": і озера, і ліси можна буде здавати в оренду і навіть продавати.

"Я вважаю, що люди, які вирощують там коропа 10 років, можуть ці озера викуповувати. Якщо у них є бажання і воно збігається з вашим бажанням як керівників громад", – прокоментував Микола Сольський.

На сьогодні у багатьох регіонах України виникають конфлікти, пов'язані з передачею озер в оренду. У таких водоймах власники (орендарі) забороняють жителям міст, а іноді навіть навколишніх сіл, безкоштовний вилов риби і купання. На скільки зменшиться кількість загальнодоступних і безкоштовних місць відпочинку після того, як озера і ліси дозволять скуповувати – можна тільки припустити.

За зізнанням Миколи Сольського, проти такого нововведення поки виступає парламентський екологічний комітет. Проте це питання планується винести на голосування наприкінці січня.

Крім згаданих законопроектів, до "земельного пакета" увійдуть також законопроекти, пов'язані з підтримкою малого і середнього підприємництва, зі зміною системи контролю за якістю ґрунтів і ціла низка інших.

Зазначимо, що на порядку денному парламенту цього тижня стоїть розгляд проекту закону "Про внесення змін до Земельного кодексу та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству", наступного – проект закону про новий порядок планування земель (згадуваний проект №2280), а також ціла низка інших.