Загадковий курс: чи чекає нас долар по 20 гривень

Експерти вважають, що сезонність більше не впливає на курс так, як раніше, отже відчутної девальвації може і не бути

Та що дивує – це те, що рекордно низького значення курс долара і євро досяг не влітку, як зазвичай, а вже восени, коли зазвичай гривня послаблюється. Це означає, що фактор сезонності вже не чинить вирішального впливу на курс гривні, як це було останні п'ять років – з тих пір, як НБУ відмовився від фіксованого курсу і відпустив гривню у (майже) вільне плавання.

Чого можна очікувати від курсу надалі? Доки долар і євро продовжать дешевшати, а гривня – зміцнюватися?

Нас попереджали

Про те, що цей рік буде не зовсім звичайним з точки зору поведінки гривні, ще в січні говорив в інтерв'ю "Сьогодні" голова Нацбанку України Яків Смолій. Зокрема, він попереджав, що фактор сезонності поступово втрачатиме вплив на валютний ринок.

"Раніше ми спостерігали так звані сезонні коливання. Наприклад, коли аграрії зібрали врожай, але ніде було його зберігати, вони намагалися швидко продати, валютна виручка заходила в країну і, відповідно, відбувалось зміцнення гривні. А перед Новим роком імпортери завозили товар, відповідно, був підвищений попит на валюту, і ціна за долар піднімалася. Але зараз бізнес вже став пристосовуватися до режиму гнучкого курсоутворення, розуміючи, що сезонні коливання можуть йому нашкодити. І з минулого року ми бачимо, що сезонність стала зникати... Піврічна сезонність також отримає згладжування. Звичайно, важко сказати, як себе поведе бізнес, світова економіка. Від цього теж багато що залежить. Але в цілому фактор сезонності все менше впливатиме на курс", - говорив тоді Яків Смолій.

Як бачимо, основною причиною згладжування курсових коливань голова НБУ тоді називав адаптацію експортерів і імпортерів до сезонних коливань. Зараз же експерти вказують і на низку інших причин, які зумовили надзвичайно низький курс валют впродовж усього року і цієї осені зокрема.

Надлишок валюти

Головною причиною надмірно низького курсу долара і євро до української гривні зараз називають надлишок валюти в країні. У чималій мірі це "заслуга" трудових мігрантів, які отримують зарплату за кордоном в євро і доларах, а витрачають її в Україні у гривнях.

"Долари та євро потрапляють в країну, тут родичі трудових мігрантів міняють їх на гривню, щоб витрачати на життя, і, таким чином, валюти стає все більше. Минулому року обсяг грошових переказів від трудових мігрантів оцінювали в 15 млрд доларів, а цього року, напевно, буде ще більше", – пояснює економічний експерт, президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.

Треба при цьому зазначити, що обсяг надходження до країни валюти від трудових мігрантів обчислюється дуже приблизно, оскільки офіційним шляхом сюди потрапляє лише невелика частина зароблених за кордоном грошей. Тому, наприклад, за минулий рік НБУ нарахував грошових переказів на 9 млрд доларів, міжнародна організація з міграції – 12 млрд, а Світовий банк – понад 14 млрд дол. Скільки ж грошей, зароблених українцями за кордоном, надходить до країни насправді, точно нікому не відомо.

Другий потужний канал припливу валюти до країнм – продаж гривневих ОВДП нерезидентам, тобто іноземним компаніям і фізичним особам.

"Раніше чимала частина цих грошей вкладалася на півроку. Іноземні інвестори купували облігації взимку і на початку весни, а влітку продавали або погашали ці облігації, купували долари і виводили їх з країни. Цього року цього зворотного процесу, тобто виведення грошей, немає. Обсяг інвестицій іноземних компаній в українські гривневі облігації на сьогодні становить 85 млрд 400 млн грн. Ця сума практично не змінюється вже тиждень, а точніше, дуже повільно зростає. Це означає, що гроші, виручені за короткострокові облігації, вкладаються в нові. Або одні гроші йдуть з України, а інші заходять", – каже Тарас Козак.

Відтік грошей з України стримує також те, що цього року Мінфін виставляв на продаж багато "довгих" облігацій, з терміном погашення до 5,5 року (2025 року).

"Більшість експертів вважали, що частина грошей від іноземних інвесторів восени вийде з цінних паперів – їх або продадуть, або погасять. Але цього року такого не сталося. Ми бачимо, що загальний обсяг грошей нерезидентів в українських гривневих облігаціях не падає, а потроху зростає. Нерезиденти вважають, що прибутковість українських облігацій хороша, надійність України їх теж влаштовує, і вони залишаються в цінних паперах", – каже Тарас Козак.

8,4 млрд грн – це майже 3,5 млрд доларів. Таким чином, облігації разом з грошима "заробітчан" вже цього року залучили до України майже 15 млрд доларів. У той же час негативне сальдо зовнішньої торгівлі (різниця між експортом та імпортом) вивело з країни, за даними Держстату, 4 млрд доларів. Незважаючи на те, що для економіки це поганий показник, ця сума меркне порівняно з сумою грошей, які зайшли до країни іншими шляхами (ОВДП і зарплати трудових мігрантів).

"Обсяг доларів, які заводяться до України експортерами, став незначним в порівнянні з іншими факторами, такими як гроші трудових мігрантів і покупка нерезидентами гривневих ОВДП. До того ж нас цього року рятує позитивна кон'юнктура ринків: гарні врожаї і низькі ціни на газ і нафту", – вважає Тарас Козак.

Чекаємо долар по 20?

В оцінці перспектив курсу гривні експерти розходяться.

Завідувач сектору інституційної економіки Інституту економіки і прогнозування Олег Яременко сумнівається, що ревальвація гривні триватиме ще довго і буде відчутною.

"Я не думаю, що долар падатиме дуже сильно. Це пов'язано і з ситуацією на сировинних ринках, які наближаються до чергового спаду, і з іншими факторами. Якщо почнуть падати ціни на нафту, на всіх сировинних і фінансових ринках долар піде вгору. До того ж, як правило, до кінця року розігріваються інфляційні процеси, до кінця року Скарбниця починає здійснювати виплати, які не були зроблені протягом року. Гроші потрапляють в економіку, в банки, і попит на валюту зростає", – говорить він.

У той же час Тарас Козак вважає, що гривня може продовжувати зміцнюватися і надалі.

"Я вже говорив, що цей рік нетиповий, і дуже ймовірно, що сильної сезонної девальвації не буде. Можливо, буде несильна девальвація. Мій прогноз – 26,5 грн на кінець року. Але це базовий прогноз. Він може відрізнятися і в один, і в інший бік. Якщо до країни, як і раніше,  заходитимуть гроші нерезидентів і не виводитимуться, а Нацбанк дозволятиме ревальвацію гривні і надалі, долар може продовжувати дешевшати", – каже Тарас Козак.

Крім того, до істотного посилення гривні може призвести ухвалення закону про ринок землі і чесна приватизація, вважає експерт.

"Якщо закон дозволить купувати землю іноземцям, вони заводитимуть до України мільярди доларів і тут мінятимуть їх на гривню, щоб купити землю. Також якщо буде чесна приватизація і бізнес – іноземний та український – почне завозити гроші з-за кордону або брати дешеві кредити в іноземних банках. Приплив валюти може зрости дуже істотно. І, якщо НБУ продовжуватиме таку ж політику, то ми можемо побачити і долар по 20 грн. Звичайно, цього року ринок землі ще не відкриють. Але ринок відіграє з випередженням. Якщо ми розумітимемо, що завтра до країни підуть ешелони доларів, то банки почнуть позбуватися  доларів вже сьогодні, тому що завтра долар буде дешевше. Тобто фінансові установи відіграють на випередження, і вони  позбавлятимуться від долара заздалегідь. Те ж робитимуть і громадяни. І внаслідок курс знизиться", – вважає Тарас Козак.

При цьому експерт вважає такий сценарій негативним для економіки.

"Так, чим нижче долар, тим дешевше імпортні товари, а в споживчому кошику досить багато імпортних товарів. Отже, буде нижча інфляція. Але це шкідливий шлях, тому що в споживчому кошику збільшуватиметься кількість імпортних товарів, а внутрішні товари опиняться під тиском. Буде складніше створювати українські товари і послуги, і зрештою економіка відреагує на це великою кризою. НБУ міг би не дозволяти гривні ревальвуватися, міг би викуповувати зайві долари, наприклад, ще коли курс був 26 грн за долар. Але НБУ вирішив продовжувати знижувати курс. І мені здається, що така політика є шкідливою для нашої економіки, тому що може наблизити кризу. Хоча НБУ, напевно, знає краще, він бачить більше показників, але, тим не менше, мені здається, що таке швидке посилення гривні вже трохи небезпечне", – каже Тарас Козак.

Олег Яременко погоджується, що при бажанні Нацбанк міг би утримати курс на рівні, хоча б наближеному до того, який був закладений до бюджету, і що дуже міцна гривня – біда для економіки.

"Нацбанк, будучи учасником ринку, хоч прямим, хоч непрямим, має можливість так чи інакше підтримувати відповідний рівень попиту і пропозиції. А крім того, працюють фактори, які пов'язані із взаємодією з міжнародними фінансовими організаціями. Ви знаєте, що ми знову очікуємо підтримки з їхнього боку. Прямо вони не вимагають підтримувати міцну гривню, але натякають. Тому що для кредитора, звичайно, добре, коли національна валюта міцна. Але низький курс долара – не дуже добре для української економіки, для платіжного балансу. Було б краще, якби він був вищим і стабільнішим. До того ж зазвичай після кон'юнктурного зниження курсу долара слідує сильне зростання", – зазначає Олег Єременко.

Новини "Сьогодні" раніше писали також про те, що долар дешевшатиме через економічну політику США.

Раніше новини "Сьогодні" повідомляли про те, що українцям можуть виплачувати зарплату в доларах