Підсумки вступної кампанії 2019: студенти осмисленіше обирали спеціальність

Майже 13% студентів відмовилися від бюджету заради навчання мрії

/ Фото: Анатолiй Бойко, "Сегодня"

Вступна кампанія добігла кінця: днями останні бюджетники донесли оригінали документів до вищих навчальних закладів, а окремі контрактники перевелися на вільні місця, інших же зарахують у вересні. Поки новоспечені студенти щосили готуються до навчання, в Міносвіти підбили підсумки кампанії. Якою вона була, дізналися "Сьогодні".

Осмислений вибір 

Цього року кампанія минула без проблем, а до вишів подалося трохи більше людей: якщо 2018-го було створено 162 тисячі е-кабінетів, то 2019-го – вже 168 тисяч. А ось кількість заявок знизилася з 914 тисяч до 831 тисячі.

"Це означає, що вступники були сфокусованіші на обраній заздалегідь спеціальності", – пояснила міністр освіти Лілія Гриневич.

Вона додала, що велику роль в цьому зіграли і тести від аналітичного центру CEDOS, запущені, щоб допомогти випускникам визначитися з вузом і професією. Протягом літа його пройшли аж 131 тисяча осіб.

Всього на бюджет вступили 60,3 тисячі випускників, з яких три чверті зарахували за першим чи другим пріоритетом. При цьому 13% відмовилися від безкоштовної освіти. За словами Гриневич, більшість відмов пов'язана з тим, що абітурієнти все ж вирішили платити за навчання, але в тому вузі і на тій спеціальності, про яку мріяли.

Рекордсменами за обсягом держзамовлення стали Львівська політехніка і два столичних інститути: КПІ та Національний університет ім. Шевченка, отримали 2451, 3837 і 3037 бюджетників відповідно. У МОН також зазначили, що цього року абітурієнти стали частіше вступати до вишів Луганської, Донецької та Рівненської області – там приріст заявок становив 27, 21 і 20%.

На право і історію

Найлегше було вступити на "Механічну інженерію", "Будівництво" та "Агрономію" – туди досить було набрати до 104 балів. Але, як і торік, колишні школярі більше мріяли про гуманітарні професії. Через високий попит на них була найбільша конкуренція. Так, щоб потрапити на "Міжнародне право", "Міжнародні відносини" та "Міжнародні економічні відносини", потрібно було набрати понад 190 балів. Вище 180 балів необхідно було отримати, щоб пройти на "Стоматологію", "Політологію", "Журналістику", "Психологію", "Культурологію", "Історію" і "Публічне адміністрування". Ситуацію, що склалася, експерти вже охрестили "прольотом над ринком праці" – мовляв, популярні у студентів професії не затребувані.

Пільги і дзвінки

Цього року 26% скористалися галузевим коефіцієнтом, а майже 14% – сільським. Понад дві тисячі випускників були зараховані після іспитів, а 57 – після співбесіди. Ще 27 взяли першочергово на мед- і педагогічні професії на бюджет в обмін на згоду відпрацювати три роки в селі після випуску.

Абітурієнти не соромилися з'ясовувати нюанси вступу.

"За півтора місяця роботи гарячої лінії на неї надійшло понад 10 тисяч звернень", – розповіли в МОН, додавши, що на їх пошту прийшло майже 1300 листів, а 72 особи і зовсім з'явилися до них особисто.

Найчастіше цікавилися роботою е-кабінетів, вступом через центри "Крим/Донбас-Україна" і вступом на бакалаврат і до магістратури.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розбиралися в тонкощах оренди квартир для студентів: скільки коштує житло біля головних вишів країни. Кімнати біля великих університетів можна зняти в середньому за 3-4 тис. грн, а ось за пристойну однокімнатну доведеться платити понад 9 тис. грн.

А ще раніше стало відомо, що в Україні змінять правила вступу до вишів на бюджет: що зміниться. Охочих вчитися на контрактній формі навчання зміни не торкнуться.