Днями Міносвіти виставило на громадське обговорення нові програми навчання для молодших класів. Чиновники вперше просять українців допомогти розвантажити і спростити школярам навчання – потрібно зареєструватися на спецсайті, вивчити програму, залишити побажання та відгуки. Чиновники все опрацюють і вже в кінці липня колегія МОН розгляне і затвердить підсумкову програму. У міністерстві пояснюють: це всього лише крок на шляху до реформування середньої освіти. Нагадаємо, починати реформу хотіли з 1 вересня 2016-го, потім – з 1 вересня 2017 року. В результаті терміни зрушилися на 2018-й: профільний комітет ВР затягнув підготовку законопроекту, і тільки в кінці березня затвердив фінальну редакцію. Тепер, якщо все піде за планом, вже 1 вересня 2018 року відбудеться перший набір в нову школу.
ЗНОВУ 12-РІЧКА. Мабуть, найважливіший аспект підготовки реформи – 12-річна система освіти в школах. За словами заступника міністра Інни Совсун, головна перевага – схожість з європейською моделлю освіти. Це означає, що після переходу українські атестати будуть котируватися на Заході. Крім того, в 11-річну програму, за словами Совсун, важко вмістити весь спектр необхідних знань. А з переходом на 12-річку вийде розвантажити і учнів, і вчителів. До речі, сьогодні всі країни екс-СРСР, крім України, РФ і Білорусі, перейшли на 12-річну систему. Як розповів нам директор однієї з чернівецьких гімназій Віктор Ш., їх учні часто надходять в європейські вузи: "Але вони не можуть відразу після школи вступити в ЄС, тому що їм немає 18 років, і вони не прослухали певну кількість годин з різних предметів".
Незважаючи на переваги 12-річки, українці до ідеї ставляться насторожено: за результатами опитування Фонду "Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва", 70% батьків і 68% педагогів висловилися проти. Причому найбільше скептиків – у райцентрах і селах, де якість освіти часом "кульгає". "По-перше, продовжується період до виходу дитини на ринок праці. По-друге, ну яке навчання в 19 років? Я вже свою дитину в 19 народила", – вважає мама 9-річної Софії з Ніжинської школи №2 Ірина Романюк. А ось в Києві підтримують реформу. "Нам вчителі вже сказали, що багато шкіл зроблять тільки для навчання дітей у початкових класах, інші перероблять виключно в профільні старші школи", – розповіла "Сьогодні" киянка Олена Іващенко.
Експерти ж кажуть, що для економічного зростання в країні 12-річка просто необхідна. "Сьогодні в Україні багатьом достатньо 11-річки: меншо] за тривалістю, але не такої якісної. Через це ми втрачаємо ті сегменти економіки, які вимагають кваліфікованої праці. З цього випливають низький рівень ВВП і соціальні проблеми. Нам потрібно піднімати економіку, і 12-річна школа є одним з необхідних елементів виконання такої програми", – вважає експерт групи "Освіта" реанімаційне пакету реформ Володимир Бахрушин.
ЛІЦЕЇ І ТЕХНІКУМИ. А поки МОН на рівні областей розробляє нові сітки шкіл, профтехучилищ та коледжів. У цьому питанні важливу роль зіграє децентралізація: у об'єднаних громад бюджет тепер загальний, і різних районах невигідно утримувати великі школи з малою кількістю учнів (в Україні близько 600 шкіл, в яких навчається менше 20 дітей). А бюджетні витрати на одного учня в таких школах просто космічні. Рекорд – в Івано-Франківській області: 15 тис. грн витрат на рік на одного учня! "При цьому якість освіти – вкрай низька. У деяких школах учитель змушений викладати 5 і більше предметів, які він сам нерідко не знає на належному рівнІ", – додає Бахрушин. І в першу чергу оптимізація торкнеться сільській місцевості, а саме – викладачів. "У селах багато працюють на півставки. Тому, буде десь 20-30% скорочень ставок. Але це стосується тільки сів", – говорить заступник голови МОН Павло Хобзей.
Після появи планів для мережі загальноосвітніх установ почнеться створення опорних шкіл. Кожне село матиме початкову школу, а в регіонах створять опорні, зі спецобладнанням – туди будуть привозити дітей з сіл, щоб вони могли вчитися в профільних старших класах. Для цього місцева влада повинна закупити транспорт: "Вартість автобусів на 31 місце (28 дітей + 3 супроводжуючих): 1,4-1,6 млн грн. У держбюджеті на 2016 рік на це закладено 600 млн грн", – повідомили в МОН. Але наявність таких шкіл в одному районі зовсім не означає, що там більше не буде ліцеїв та профтехучилищ. "Області повинні самі вирішувати, з яких спеціальностей їм готувати робітничі кадри (в профтехліцею, куди підуть учні, які не надійшли в коледжі за результатами ЗНО після 9-го класу. – Авт.)", – Сказав Хобзей.
Зарплати і надбавки за добровільну сертифікацію
Проте, без фінансової мотивації вчителів вся реформа може піти під укіс. У Міносвіти кажуть, щоб підняти зарплату вчителям, спочатку потрібно оптимізувати кількість шкіл. "Один з показників ефективності – скільки учнів припадає на одного вчителя. У нас – 8. У європейських країнах – 17. Зарплата забирає майже 80% виділених на школу засобів. Підняти вдвічі зарплати при тій же кількості вчителів не вдасться", – пояснили нам в Міносвіти. Але після оптимізації, за словами чиновників, у шкіл з'явиться більше грошей, і директора самостійно зможуть встановлювати надбавки і премії вчителям.
Також реформа передбачає ще одну фінансову мотивацію вчителів – зовнішню добровільну сертифікацію, за результатами якої вони будуть отримувати надбавку. Так, педпрацівник, що пройшов сертифікацію, отримає щомісячну доплату протягом терміну дії сертифіката (ці терміни ще не визначені. – Авт.) – 20% від зарплати. Обіцяють надбавки і за вислугу років: за більш ніж 3 роки – 10%, за більш ніж 10 років – 20%, а за більш ніж 20 років – 30%.
Правда, викладачі в селах Київської та Чернігівської областей не в захваті від запропонованих нововведень. За їх словами, надбавки за стаж роботи та інше передбачені і зараз. Але отримують вони трохи більше 1 тис. грн на місяць. "Тому що працюю на півставки. Дітей в школі мало, близько 100 осіб. Стаж невеликий, веду початкову школу плюс класне керівництво. Ось і виходить 800 грн (вчителі 9-го розряду отримують ставку в 1751 грн. – Авт.)", – сказала нам вчителька з с. Красилівка Чернігівської області Наталія Н.
Експерти згодні з викладачами – нинішній проект закону не вирішує кардинально проблему низьких зарплат вчителів. "Це за межами реформи, оскільки немає професійних стандартів, не створені агентства, які могли б здійснювати сертифікацію для надбавок", – вважає Бахрушин.