Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці - одне з найбільших дванадесятих свят Православної церкви. Воно щороку відзначається одного і того ж дня - 7 квітня. Торжество це нагадує про біблійну подію, викладену в Євангелії від Луки: "Шостого ж місяця був посланий від Бога Ангел Гавриїл у місто галилейське, яке називається Назарет, до Діви, зарученої з чоловіком на ім'я Йосиф, з дому Давидового; ім'я ж Діви: Марія. Ангел, увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою; Благословенна Ти між жонами. Вона ж, побачивши його, стривожилася від слів його і міркувала, щоб то значило це привітання? І сказав Їй Ангел: не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога; і ось, зачнеш в утробі, і породиш Сина, і наречеш Йому ім'я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього наречеться, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його; і царюватиме над домом Якова повік, і царству Його не буде кінця. Марія ж сказала Ангелу: як же станеться це, коли Я мужа не знаю? Ангел сказав Їй у відповідь: Дух Святий зійде на Тебе, і Сила Всевишнього осінить Тебе; тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим".
Як бачимо, це свято нагадує нам про благовіщення – принесення вісником Божим, архангелом Гавриїлом, благої звістки про майбутнє народження від Духа Святого і Марії Діви Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа.
Прославляючи Божу Матір, що послужила такій великій таємниці, ми також повинні навчитися від Неї справжньої покори. Глибока покора Пречистої Діви Марії була протягом всього життя її невід’ємною чеснотою. Будучи Матір’ю Спасителя, Вона з покорою переносила тяжкі хвилини хресних страждань Свого Сина; після Його воскресіння з мертвих і вознесіння на небо до Бога Отця решту днів свого земного життя проводила в молитовному подвигу в домі апостола Іоана Богослова. Чесніша від Херувимів і незрівнянно славніша від Серафимів, своїм життям вчить нас, грішних, однієї з найголовніших християнських чеснот – лагідності та смирення, що є необхідним не тільки для осягнення Царства Божого, але і для осягнення наших великих людинолюбних ідеалів ще тут, на землі. Тому ми завжди повинні мати перед своїми духовними очима образ Христа Спасителя, нашого Божественного Вчителя, Який навчив нас правдивого смирення, та образ Пресвятої Діви Марії, Яка за своє смирення удостоїлася благої і радісної звістки від архангела. Прибігаймо до Неї зі щирими молитвами, щоб оберігала нас від гріха гордині та щоб допомагала і нам бути покірними у всьому волі Божій.
Наш побожний народ завжди святкував Благовіщення особливо. В цей день не дозволяється працювати. На Благовіщення треба приходити до храму, щоб у молитвах дякувати Богу за Його незбагненне милосердя до нас, грішних. Благовіщення – це є дійсно виявлення одвічної Божої тайни і початок нашого спасіння.